«Динамо-2» пішло на зимову перерву, провівши у першій частині сезону 21 матч. Здобувши 9 перемог, двічі зігравши внічию та зазнавши 10 поразок, команда Андрія Гусіна розташувалася на 11-му місці в турнірній таблиці.
- Це місце не зовсім відображає наш потенціал та можливості, – розповідає Андрій Леонідович. – Воно проміжне, я дуже сподіваюся, що ми покращимо турнірні показники. Кілька команд ідуть із однаковими показниками й одна перемога може різко перемістити нас із однієї позиції на іншу. Мені б хотілося сказати ще й про якість нашої гри та прогрес хлопців. Адже наше завдання – створити їм умови і надати можливість проявити себе, щоб у майбутньому на них звернули увагу тренери першої команди.
- Факт, що одразу в чотирьох команд по 29 очок говорить про дуже напружену боротьбу в середині турнірної таблиці?
- Є команди приблизно рівні за силою й у багатьох матчах усе вирішують нюанси. Успіх не завжди був на нашому боці. Гадаю, ми могли б набрати більше очок, але часом грали не в оптимальному складі через травми провідних гравців оборони – Люльки, Адаменка, Рижука, Кушнірова. Ми змушені були награвати різні поєднання, що не дозволяло підвищити надійність у захисті. Страждали, насамперед, у виїзних матчах, домашні ж нам вдавалися краще. У деяких поєдинках до поразок призводили помилки окремих виконавців. Також мали місце суддівські помилки, але я не схильний виносити їх на перший план. Упродовж сезону нас цікавили зростання майстерності, сили, швидкості, мислення й організації гри. Коли ми налагодили дії в захисті, стали пропускати менше м’ячів, команда почала себе почувати впевненіше. Разом із цим прийшли і перемоги. Також напад не завжди реалізовував моменти, які створювала вся команда. Нам би хотілося, щоб люди, які опиняються на ударних позиціях, більше забивали. У нас багато молодих хлопців, ми їх навчаємо. Адже реалізація – один із найважливіших компонентів у сучасному футболі.
- Судячи з різниці м’ячів (25:28), команда забиває та пропускає приблизно однаково...
- У нас був період на початку сезону, коли ми мали труднощі зі складом і багато пропускали. Наприклад, в Одесі суперник забив нам 4 м’ячі. Не можна сказати, що ми заслужили на таку поразку, це сталося через збіг обставин – наші помилки та високу реалізацію у суперника. У нас наймолодша команда в першій лізі, але незважаючи на це вона завжди виглядала функціонально добре. У 90% матчах домінуючи на полі та намагаючись нав’язати супернику свою гру. Ми ніколи не відходили від свого сучасного, динамічного футболу, за винятком, мабуть, гри у Севастополі, де обрали іншу тактику. В основному, намагаємося грати швидко, не перетримувати м’яча, переходити до атаки в один-два дотики.- Протягом першої частини чемпіонату команда чергувала перемоги та поразки. Така нестабільність була передбачуваною?
- Так, нам не вистачало досвідчених гравців, які допомагали б команді виглядати більш збалансовано протягом усього сезону. Якби перед нами поставили завдання боротися за перші місця, я би попросив керівництво знайти хоча б трьох досвідчених футболістів, які могли б допомогти нашій молоді впевненіше почувати себе на полі проти дорослих чоловіків, які борються за преміальні для своєї родини. У серйозних матчах із великою кількістю глядачів деяким гравцям не завжди вистачало психологічної стійкості. Цією якістю володіє лише кістяк, який грає постійно. Серед хлопців, які періодично виходили на заміну, не вистачало конкуренції, щоб могли варіювати їх та підсилювати гру. Плюс, позначалися виклики до збірних, дискваліфікації та недостатній досвід виступів у першій лізі.
- У 21 матчі ваші підопічні лише двічі зіграли внічию. Виходячи із цього, команду можна назвати безкомпромісною?
- Ми завжди налаштовуємо хлопців лише на перемогу, і прагнення до неї простежується навіть у статистиці. За перемоги дається більше очок, хлопці отримують преміальні, що є важливою складовою мотивації футболістів.
- Ось уже рік як ви працюєте з «Динамо-2». Наскільки вдалося втілити ідеї, реалізувати плани та прищепити хлопцям ваше бачення гри?
- У першу чергу, я хотів дізнатися можливості хлопців та якнайкраще використовувати їхні сильні якості. Після знайомства мені сподобалося, що є серйозна група хлопців, яка близька до виходу на більш високий рівень. Перед початком весняної частини сезону до першої команди забрали Рибалку та Парцванію. Що стосується гри, ми діємо активно в усіх фазах, граємо швидко, динамічно, намагаємося не давати супернику багато часу на прийняття рішень. Повторюся, фізично команда виглядала добре до самої зимової перерви, не програвала наприкінці зустрічей. Інша справа, що на перший план виходили питання концентрації, реалізації та стабільності складу. Але, в цілому, ми досягли того, чого хотіли.
- Влітку команду поповнили два випускники клубної академії – Гемега та Хобленко. Як вони адаптуються в колективі?- Це непогані хлопці, які володіють певними даними та хорошими людськими якостями. Вони потрапили до дорослого футболу, їм потрібно скоріше перебудуватися. Ще в червні вони грали з дітьми, а в серпні вже з дорослими, багато з яких мають досвід виступів у Прем’єр-лізі. Безумовно, їм ще не вистачає потужності, атлетизму, правильності прийняття рішень. Швидкості зросли, а щільність гри збільшилася, суперники грають більш жорстко. Тому ми робили для них невеликі знижки. Перші півроку їм знадобилися на адаптацію. Вимоги вони зрозуміли. Гадаю, це здібні хлопці, вони можуть дати команді більше. Хобленко провів менше матчів, але забив кілька хороших м’ячів. Гемега грав більше, але його ефективність необхідно поліпшити. Будемо працювати над цим на зимових зборах.
- Упродовж сезону команду залишив Сухоцький. Із ким ще збираєтеся попрощатися?
- Деяким хлопцям ми побажаємо успіхів, адже не всім вдається відповідати рівню «Динамо-2». Якщо в них немає перспективи переходу до першої команди, доведеться прощатись. Можливо, за кілька років вони додадуть, і будуть грати на більш високому рівні. Також у нас є досвідчені футболісти, наприклад, Допілка, який провів хороший сезон. Якщо щодо них надійдуть пропозиції, які влаштують і клуб, і футболістів, ми готові їх відпустити.
- Чи буде в такому разі підсилення команди?
- Безумовно. Я буду розмовляти на цю тему з президентом. Вихованці динамівської школи у нас закріпилися, але цього недостатньо, щоб ми могли претендувати на щось значуще. Обов’язково потрібно посилювати конкуренцію. Я розмовляв із керівництвом, що якщо футболісти молодіжного складу переросли рівень своєї команди, але не підходять для основного складу, можливо, буде правильно віддати їх «Динамо-2», де рівень гри та боротьби вищий. Також розраховуємо на гравців, які були в нас на перегляді влітку, подивимося у справі випускників 1994 р.н. Стежимо й за 1995 роком, із яким проводили спільне тренування, спостерігали за їхніми матчами. Інша справа, що ці молоді хлопці будуть трохи «сируваті» для першої ліги. Їм буде складніше адаптуватися, ніж дублерам. Про обмін футболістами будемо розмовляти й із Сьоміним, й із Хацкевичем. Не варто забувати, що не всім гравцям вдається закріпитися в першій команді, вони переважно виступають за дубль. Нам би хотілося це компенсувати.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
