До «Динамо» повернувся півзахисник Андрій Оберемко. Два з половиною роки він провів в оренді в «Іллічівці», а потім грав за «Кривбас». Зараз Андрій допомагає здобувати перемоги другій динамівській команді. Про те, як доля його повернула до «Динамо», футболіст розповів кореспонденту клубного Інформвідділу.
- Взимку в мене закінчився термін оренди в «Кривбасі», після чого довелося лягти на операційний стіл через проблеми з коліном. Це стара травма – підшивали зв’язку над коліном. Оскільки в мене чинний контракт із «Динамо», проходив реабілітацію у другій команді. Лише після півроку зміг повністю відновитися. Вперше вийшов на тренування наприкінці серпня, в цей час сезон вже розпочався, всі команди вкомплектовані. Куди було йти? Залишився в «Динамо-2» підтримувати форму. Слава богу, нога вже не турбує, вже усе гаразд.
- У «Динамо-2» пробудете до завершення року?
- Так, до зими. Щоправда, до першої команди навряд чи вдасться потрапити, адже заявки різні. Але я спочатку просив генерального директора Резо Чохонелідзе про можливість тренуватися саме з «Динамо-2», все ж таки, рівень гри в першій лізі вищий, ніж у дублі. Взимку з керівництвом клубу будемо вирішувати питання про мою подальшу кар’єру.
- Останній рік ви провели у «Кривбасі». Чому вирішили не залишатися в цій команді?
- У мене виникло непорозуміння з Олегом Тараном, тоді ще головним тренером. Хоча, спочатку, коли він мене покликав до команди, все було гаразд. Моя оренда була розрахована до зими із правом викупу, але прийшов час робити операцію, тому моє подальше перебування у «Кривбасі» стало неможливим. На час реабілітації й відновлення я повернувся до «Динамо», тут умови для цього набагато кращі.
- Варіанту повернутися до «Іллічівця» не було? Все ж таки, ви провели в Маріуполі два з половиною роки, були лідером команди...
- Якщо чесно, я не хотів йти з «Іллічівця» до «Кривбаса», але в команди виникли фінансові труднощі, клуб не міг продовжувати оплачувати «Динамо» мою оренду. Тому поїхав до Кривого Рогу. Хоча, зараз із задоволенням повернувся б до Маріуполя, там залишилася частинка мого серця. Втім, я завжди намагаюся ставити перед собою найвищі цілі.
- Ви провели вже два матчі за «Динамо-2», які відчуття?
- Із кожною грою повертаються колишні кондиції, поступово набираю форму і почуваю себе все краще. Особливо важко було в першому матчі. Велике спасибі тренерам, які мені довіряють.
- У «Динамо» ваша позиція на полі змінилася?
- В останньому матчі з «Чорноморцем» грав лівого захисника, у попередньому – лівого півзахисника. Взагалі, номінально я центральний півзахисник, але можу грати майже на будь-якій позиції, для мене це не принципово. Залишилося лише в нападі себе спробувати (посміхається).
- Як у команді сприйняли ваше повернення?
- «Динамо» – моя команда на все життя. Звичайно, дуже приємно було повернутися після трьох років відсутності. Тренери прийняли добре, в мене з усіма дуже хороші, теплі стосунки. Хлопці в «Динамо-2» зараз молоді, з тих, із ким я грав три роки тому, залишився лише Допілка. З іншими познайомився вже в процесі роботи. На базі все знайоме – персонал, тренери, люди, з якими працював. Мав найприємніші відчуття.
- Узимку плануєте шукати іншу команду, чи хочете залишитися в «Динамо»?
- Для мене зараз головне – отримувати ігрову практику. Спробую довести і собі, і головному тренеру, що я гідний грати в першій команді «Динамо»! Можливо, взимку мені запропонують поїхати на збір з основним складом. Набрати колишні кондиції і звернути на себе увагу тренерів – для мене зараз пріоритетне завдання. Подивимося, як це в мене вийде, не хочу загадувати наперед.
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
