- Андрію, які це за рахунком для тебе збори в Марбельї? Це ідеальна локація для міжсезонної підготовки?
- Статистику я не веду, але вже доволі таки багато разів приїздили сюди, тому, загалом, нічого нового в плані побутових питань немає. А взагалі, де ми будемо тренуватися, вирішує тренерський штаб. Для футболістів, думаю, це не настільки важливо. Ми й так місяць відпочивали, знали, що на нас чекають збори. Неважливо, де вони будуть, ми же не на відпочинок їздимо. Попереду важка робота, й я думаю, все одно, де вона проходить. Головне, щоб погодні умови сприяли нормальним тренуванням, щоб були хороші поля. А в плані готелів у нас завжди все гаразд, аби було зручне ліжко, щоб можна було виспатися.
- Що скажеш про суперників під час зборів? Легше готуватися до сезону, граючи проти сильних команд або проти слабких?
- Звичайно, краще грати із сильними суперниками, але ви ж розумієте, що перший збір ми використовуємо на те, щоб відпрацювати тактичні схеми. Фізичне навантаження дуже сильне, тому нам ще зарано грати з найсильнішими суперниками. На другому зборі будуть сильніші команди, й я думаю, що тренерський штаб робить правильно, що на першому зборі ми граємо не з топ-командами. Нічого страшного, для нас найголовніше – напрацювати взаєморозуміння серед команди, пригадати ті сильні якості, які в нас були до зимової перерви.
- «Динамо» під час першого збору все ж таки зустрілося з одним дуже серйозним суперником – учасником плей-оф ЛЧ, «Базелем». Як так сталося, що ведучи в два м'ячі, «Динамо» поступилося?
- Ми дивимося не на результат, а на гру. Звичайно, будь-який спортсмен хоче вигравати в кожному змаганні, де він бере участь. Нам не вдалося перемогти, але нічого страшного. Ми працюємо, стараємося, й тренерський штаб задоволений усіма гравцями без винятку. Тож у програші «Базелю» я нічого страшного не бачу.
- Сергій Ребров наголошував на тому, що на кожен матч ставиться певне завдання. Які завдання найчастіше лунали перед контрольними іграми першого збору?
- Зараз усі грали по тайму, й лише в останніх матчах – по 60 хвилин. Принципи гри не змінюються, всі ті ж самі, що від нас вимагалися – комбінувати, створювати багато моментів, володіти м'ячем, грати першим номером. Але зараз тренерський штаб просить нас, аби ми ще й увесь час пресингували, тому що нам зараз потрібно працювати над фізичними кондиціями. Коли ти весь час пресингуєш, то, звичайно, фізичні кондиції набираються з кожною грою.
- Деякі спаринг-партнери, зокрема ангольська «Бенфіка» та південнокорейський «Самсунг», грали проти «Динамо» в тому ж стилі, що й більшість команд УПЛ. Усе ще є проблеми з подоланням масованої оборони?
- Так, було незвично, зазвичай на зборах усі команди грають у відкритий футбол, намагаються атакувати, а ці команди окопалися біля своїх воріт та навіть не думали про атаку. Дійсно, є певна схожість із командами з чемпіонату України, особливо коли ми граємо домашні матчі. Для нас цей досвід – величезний плюс, нам потрібно вчитися впевнено справлятися з такими командами. Достатньо згадати домашню гру з «Олімпіком», коли вони закрилися в глухій обороні, й ми зіграли 0:0, втратили очки. Для нас ці ігри дуже важливі, потрібно вчитися на такому супернику, щоб не припускатися помилок у чемпіонаті.
- Матчі майбутнього суперника «Динамо», «Генгама», вже доводилося дивитися?
- Поки нічого не дивився, але, звичайно ж, із цікавістю спостерігаю за результатами, знаю, що нещодавно вони переграли ПСЖ. Поки більше слідкую за результатами, цікавлюся, як вони виступають у чемпіонаті. Десь за тиждень до першої гри ми почнемо цілеспрямовано готуватися до матчів із цією командою, вивчимо її сильні та слабкі якості, нам усе розкладуть по поличках. Тому я впевнений, що з підготовкою до «Генгаму» жодних проблем не буде.
- За керівництва Олега Блохіна тебе вважали більше півзахисником, а за керівництва Сергія Реброва тебе вже більше характеризують як нападника. Як ти сам можеш позначити своє амплуа на даному етапі розвитку команди та своєї кар'єри?
- Звичайно, мені більше хотілося би грати на атаку та при цьому не оборонятися, але футбол зараз такий, що потрібно вміти як атакувати, так і оборонятися. Тому зараз я, напевно, все ж таки півзахисник. Тренерський штаб вимагає, щоб я відпрацьовував в обороні, тому що в сучасному футболі якщо один або, тим паче, двоє гравців будуть випадати з оборони, то для суперника не складе труднощів провести хорошу атаку. Тому треба вчитися й оборонятися, та, в той же час, додавати в атаці.
- Тим не менш, ти забив більше за інших українських гравців у 2014-му році. Це значить, що за керівництва Реброва ти почав більше забивати?
- Звичайно, мене ця статистика лише радує. Я старанно працюю на тренуваннях та буду сподіватися, що в цьому році я буду забивати не менше. Принаймні, хочеться в це вірити.
- Гра через контроль м'яча вже стала фірмовим почерком для «Динамо»? Гравці вже звикли до такого стилю гри?
- Так, я думаю, у кожного тренера є свій почерк, і кожен тренер хоче бачити від своєї команди ту гру, яка йому подобається. Сергію Реброву та його помічникам більше подобається контроль м'яча. Це видно й зараз, хлопцям теж це подобається, тому що ніхто не любить бігати по 70 хвилин без м'яча, намагаючись його відібрати. Хлопці прислухаються до тренерських порад та справді видно, що ті моменти, про які тренери нам кажуть, насправді відбуваються у грі. Всі слухають та бачать, що це дійсно допомагає нам увесь час контролювати м'яча, створювати небезпечні моменти.
- Які, на твою думку, перспективи «Динамо» виграти у цьому сезоні чемпіонат та Кубок, які шанси в Лізі Європи?
- Потрібно грати від одного матчу до іншого. Три очки даються як за перемогу над «Шахтарем», так і за перемогу над «Олімпіком». Потрібно максимально концентруватися на найближчій грі, грати з максимальною самовіддачею, й лише тоді ми можемо чогось досягти. Багато кажуть про те, що у «Динамо» вагомий відрив від «Шахтаря» – п'ять очок, але поки що не потрібно робити жодних гучних заяв. Було таке, що перевага й у 11 очок зникала. Для нас найголовніше завдання – зберегти ту гру, яка в нас була в першому колі, й додати щось нове, аби була велика різноманітність ігрових варіацій, тому що суперники теж не сплять, спостерігають, вивчають нас. Якщо ми будемо жити єдиною метою – перемагати в кожній грі, то ми можемо досягти багато чого.
- Разом із Євгеном Хачеріді та Сергієм Рибалкою ви поклали початок традиції на цих зборах залишатися після кожного тренування на захоплююче змагання «хто першим впустить м'яча на землю». Чим викликаний цей порив?
- Просто тягне до м'яча, хочеться залишитися після важкої роботи, у своє задоволення потримати м'яча в повітрі, перевірити, хто більш технічний. Тим паче, якщо поле десь нерівне, потрібно, щоб хтось підрівняв його до наступного тренування (сміється).
- Тим не менш, багатьох уболівальників цікавить статистика результатів!
- Женя Хачеріді з Рибалкою постійно поле рівняють (сміється). Я, напевно, трішки менше. А якщо чесно, буває по-різному. Беззаперечного аутсайдера в нас немає.
Ігор Бондаренко
* фото А. Лукацький
Copyright © 2015 FCDynamoKyiv
