Лідер «Динамо» Андрій Ярмоленко поспілкувався з представниками ЗМІ в рамках медіа-заходу, організованого ФК «Динамо» (Київ) спільно з партнером - компанією GGBet.
- Андрію, вперше «Динамо» грало офіційні матчі в січні. Наскільки це було незвично та вплинуло на підготовку до поновлення сезону?
- Ці ігри, дійсно, щось нове для нас, а все що нове - цікаве. Тому цікаво було випробувати себе саме в січні (посміхається). Завдання футболісти - готуватися та тренуватися до офіційних матчів, а щодо підготовки - то це вже питання до головного тренера.
- Ви багато років були лідером «Динамо» та збірної України. А чи були моменти, коли вам хотілося сховатися від цієї ролі лідера, брати на себе трохи менше відповідальності?
- Тиск - це відповідальність, і приємно, коли люди вимагають від тебе більшого. Та й ти сам намагаєшся робити більше. Звичайно, коли тобі 19-20 років, важко справлятися з тиском, але потім стає легше.
- Нещодавно у ЗМІ розповсюдилася скандальна ситуація між Мілевським та Ванатом. Як би ви оцінили цю ситуацію?
- Слідкував за цим в інтернеті. Але я вважаю, що вони два дорослих чоловіки, і якщо вони мають один до одного претензії, то можуть зателефонувати один одному та вирішити все. У кожного різне почуття гумору, але, думаю, і наскільки я знаю, вони все владнали й жодних проблем у них немає.
- У березні збірна України гратиме матчі проти збірної Бельгії. Чи чекаєте на виклик до збірної зараз? Чи була у вас розмова під час його візиту на збори?
- Зі Станіславовичем ми спілкуємося, звичайно, адже знаємо один одного доволі давно. Щодо того, викличе він мене чи ні, залежить лише від нього. Зі свого боку намагаюся показувати та відавати всього себе на футбольному полі. Якщо я заслуговую на виклик, то він буде, якщо ні, значить є гравці, які на сьогоднішній момент кращі за мене - й жодних образ не буде.
- Зазвичай у футболістів за 30 років є особливі підходи до відновлення після матчів...
- Ви кажете про відновлення? У автобусі та потязі? Ось так і відновлюємося - мівінку заварив, і вперед (посміхається). Звичайно, після 30 років ти серйозніше ставишся до відновлення, приділяєш цьому більше уваги й часу, аніж праці на футбольному полі чи тренажерному залі. Це масажі, різноманітні процедури, басейн... Нічого нового. Думаю, так у кожного з віком, життя змушує.
- Чи готові ви на якісь незвичайні вчинки в разі завоювання чемпіонства?
- Я ні на що не готовий, тому що ми ще не стали чемпіонами. Ще нічого не зроблено, ще багато матчів, у тому числі й виїзних. Я рахую, що вся боротьба попереду. Не треба навіть ставити це запитання, адже ви, напевно, хочете нас розслабити. А наша робота - залишатися холоднокровними, підходити до кожної гри, як до фіналу.
