- За два дні до гри ми вивчали суперника. «Волинь» - висока команда, знали, що вони будуть «вантажити» м'яч на нападника Павлова, який добре бореться. З цим ми і зіткнулися. Гра вийшла непростою для нас. У першому таймі ми контролювали хід подій на полі, тримали м'яч. А от після перерви виникали тривожні моменти біля наших воріт. У другій половині тайму ми віддали суперникові ініціативу і гості могли нам забити. На щастя, виручив Бойко, а потім і штанга. Бог був на нашому боці. Що сталося в тому моменті? «Провалилися» двоє центральних захисників - спочатку Ягодінскіс програв верхову боротьбу, потім я, і суперник вийшов сам на сам. На щастя, Трубочкін його трохи зіштовхнув, і гравець не зміг завдати точного удару. У роздягальні тренер сказав, що не можна так діяти. Напевно мені потрібно було не йти боротися, а зайняти позицію. Протягом матчу мені двічі надавали допомогу, на початку першого тайму я дуже боляче впав на спину, а потім суперник ліктем влучив у те ж місце.
