Воротар «Динамо» U16 Артем Сьомка поділився враженнями від гри проти «Фортуни» (Дюссельдорф), у якому його команда впевнено перемогла з рахунком 6:0, та розповів про перебування у Німеччині:
- Мені дуже сподобалася сьогоднішня гра, але трохи підвели погодні умови, зокрема, сильний дощ, втім, це нам не завадило перемогти. Із цим суперником ми вже граємо вдруге, «Фортуна» - непогана команда, але ми минулого разу її обіграли, і зараз. Потрібно їм віддати належне, вони заслуговують на хороші слова, дякую їм за спаринг.
- Як можеш оцінити свою власну гру? Чи усі настанови тренера вдалося виконати?
- Так, своєю грою задоволений, але не в усіх моментах. Були епізоди, коли мав зіграти інакше – це ми розберемо із тренером вже у понеділок.
- Коли твоя команда веде з великим рахунком, чи морально легше грати, адже менше відчувається тиск?
- Ні, незважаючи на кількість забитих командою м’ячів, в моїх діях та налаштуванні все залишається так само, як і за рахунку 0:0. Скільки б ми не забили, продовжуємо грати, наче результат не мінявся.
- В кількох моментах ти виручив команду, накривши м’яч, за рахунок чого вдалося діяти вдало?
- Так, пам’ятаю ці епізоди – це були хороші моменти, але не сказав би, що дуже важкі. Просто я побачив м’яч і вчинив так, як ми відпрацьовували на тренуваннях – забрав його, як вмію це.
- На що найбільше звертає увагу ваш тренер воротарів Володимир Іконніков під час тренувань? Чи враховуються сильні та слабкі якості кожного голкіпера індивідуально?
- Звісно. Кожного дня тренування у нас різні, вони мають різноманітну направленість, відрізняються вправи, які ми робимо. Наприклад, у понеділок приділяємо увагу грі ногами, у вівторок – діям на виходах чи коли суперник виходить один на один, тощо. Тому усі тренування дуже цікаві, інтенсивні та різноманітні. Я задоволений роботою і з тренером воротарів, і загалом тренерським штабом, і нашими заняттями.
- В Німеччині динамівські команди перебувають вже більше півроку, чи відчуваєте, що додали у воротарській майстерності за цей час?
- Не те, щоб дуже сильно, але мені здається, так, у футбольному плані я прогресую, як і вся команда загалом. Мені подобається, у якому стані перебувають хлопці, настрій у колективі.
- Як тобі перспектива з наступного сезону грати за команду U19?
- Вважаю, це буде дуже хороший досвід. Грати з дорослішими командами – це зовсім інший рівень і ще більш професійне ставлення до справи. Буде цікаво, тож очікую цього з нетерпінням.
- Який у тебе моральний стан, чи сумуєш за домом?
- Так, звісно, сумую за батьками, рідними, друзями. Але стійко переносимо цей непростий період, тренуємося, граємо. Сподіваюся, країна-агресор якнайшвидше залишить нашу територію, ми повернемося в Україну, настане мир, і ми продовжимо грати у футбол. А поки що я хочу подякувати нашим ЗСУ, кожному військовому та взагалі кожній людині, яка допомагає наблизити нашу перемогу. Слава Україні!
