Воротар почав займатися футболом у рідній Вінниці й завжди мріяв, що прийде день, коли на нього звернуть увагу з клубу, за який він із дитинства вболівав. І це сталося! 2002-го року 13-річного Артема помітили тренери Академії «Динамо» завдяки його виступам у ДЮФЛ за «Ниву-Світанок» і незабаром воротар продовжив своє футбольне навчання у столичній «Alma mater» «біло-синіх».
Дебют і боротьба за місце під сонцем
Вперше Кичак одягнув динамівський воротарський светр у віці 17 років у грі команд майстрів 7 серпня 2006 в матчі третього за рангом колективу «Динамо» проти «Нафкома» (1:2).
Після цього він дебютував і зіграв за всі динамівські команди від молодіжного складу до основи. Свій перший матч за головну команду «біло-синіх» Артем, за його ж власним зізнанням, запам'ятав назавжди. Сталася ця видатна для нього подія 27 жовтня 2010 року у виїзній грі на Кубок України проти ФК «Севастополь» (2:1). «Після гри ми з Михайлом Михайловим розібрали кожну ситуацію. Коли нам забивали, мені потрібно було в момент удару перелаштуватися, зайнявши статичну позицію. Тоді було б більше шансів парирувати м'яча. Незважаючи на це, день дебюту в «Динамо» залишиться в моїй пам'яті назавжди».
Основа на горизонті…
У січні 2011 року Кичак, який до цього майже рік тренувався з основою, вперше вирушив на тренувальний збір із першою клубною командою й відразу зрозумів для себе, на що необхідно звернути увагу в першу чергу. «Спочатку було непросто. Доводиться швидше приймати рішення, дуже висока ціна помилки».
У тому ж сезоні 2011/12, в останній грі чемпіонату Артем зіграв свій перший матч за «Динамо». Щоправда, дебютувати голкіперу в Прем'єр-лізі довелося не за приємних обставин – за фол останньої надії наприкінці першого тайму домашньої зустрічі з «Таврією» було вилучено Максима Коваля. Артем не злякався, і якби не рикошет на останніх хвилинах, він міг би залишити свої ворота в недоторканності. Секрет своєї впевненості Кичак сам пояснив досить просто: «Перед виходом на поле не було жодного хвилювання. Тренер воротарів Михайло Михайлов завжди налаштовує мене на те, щоб бути готовим у будь-який момент зайняти місце у воротах першої команди. Михайло Леонідович великий акцент робить на моделюванні ігрових ситуацій та наших дій у них. Багато часу приділяється правильному вибору позиції, адже від цього на 50 відсотків залежить, наскільки правильно ти зіграєш у ситуації».
На думку видатного голкіпера «Динамо» 80-х Віктора Чанова, загалом Кичак – талановитий хлопець. «Усе залежить від тренера: якщо той буде довіряти Артему, значить, він буде зростати».
У нинішньому сезоні Кичак виступає за другу динамівську команду, але не сумує й вірить у власні сили: «Я завжди намагаюся тримати себе в тонусі. Різні ситуації бувають… Тому потрібно завжди себе тримати у формі й бути готовим вийти на поле. Я вірю в себе, і ставлю завдання стати першим воротарем «Динамо».
Що ж, залишається лише побажати Артему досягти поставленої амбітної мети, адже від цього виграє не лише він, але й клуб, який дав йому путівку до великого футболу.
www.fcdynamo.kiev.ua
