Артему Кравцю лише 18 років, але цей нападник показує на полі не по роках зрілу гру. Усе більше й більше захоплюються фінтами і швидкістю хлопця, пророкуючи молодому таланту непогану кар’єру. Сам же Артем дуже обережно говорить про майбутнє. На все свій час…
- Артеме, накопилась втома за час зборів?
- До динамівських навантажень я вже звик і втоми, як такої, практично немає. Звичайно, навантаження даються взнаки, але на втому скаржитись не доводиться.
- Як гадаєш, ти зміг у повній мірі проявити себе на зборах із першою командою?
- Напевно, поки рано говорити про це. Коли почнуться офіційні матчі, тоді й побачимо. Що я в них покажу, і чи братиму я в них участь взагалі – ось головна дилема на даний момент.
- Чого, на твій погляд, тобі не вистачає, аби повноцінно закріпитись у головній команді?
- Над багатьма компонентами ще потрібно серйозно працювати. Приміром, в останній грі проти «Ростова» в мене було кілька дуже хороших моментів, які я був зобов’язаний реалізувати. Тому перш за все потрібно працювати над реалізацією. Ну а далі – над іншими моментами.
- Як сприйняв звістку про те, що поїдеш на збори з першою командою? Хвилювався?
- Після матчу заключного туру Ліги чемпіонів проти португальського «Спортинга» на виїзді я в глибині душі розраховував потрапити на тренувальні збори з першою командою. Зауважу, що така нагода випала не вперше, але з різних причин у мене не складалось. Коли ж перед відльотом сказали, що я лечу до Ізраїлю з першою командою, перше, що подумав : «Ось він - шанс!».
- Чим для тебе особисто відрізняється другий збір від першого?
- На іспанському зборі почуваюсь більш упевнено – все-таки, дещо вже довів тренерському штабу. Звичайно, розумію, що зупинятись на цьому не в жодному разі не можна, але впевненості в силах після кожного проведеного матчу стає дедалі більше.
- Юрій Сьомін ставить тебе у напад. Це твоє улюблене амплуа чи можеш грати і на інших позиціях?
- Раніше я грав і під одним нападником, і на правому фланзі півзахисту. Але улюблене місце на поле – це лінія атаки. Там почуваюсь найбільш комфортно.
- Наскільки тренування і навантаження в першій команді відрізняються від тренувального процесу в «дублі»?
- У першій команді навантаження більше – це очевидно. Та і з приходом тренера з фізпідготовки Вінченцо Пінколіні тренування дуже сильно змінились.
- Які тренерські якості тобі подобаються в Юрії Сьоміну?
- Відзначив би його індивідуальний підхід до футболістів. Юрій Павлович – дуже тонкий психолог. І цю якість вважаю головною у взаєминах гравця та тренера.
- Як думаєш, вдасться за підсумками зборів закріпитись у першій команді?
- Я на це сподіваюсь дуже сподіваюсь. І намагаюсь показувати всі свої кращі якості як на тренуваннях, так і в контрольних матчах.
- Не розчаруєшся, коли знову доведеться виступати за «дубль»?
- Розчарувань не буде. Це буде «дзвіночком», що мені потрібно над працювати над собою ще наполегливіше, і тоді успіх точно прийде.
- Чи зумів ти повністю адаптуватись у команді Сьоміна?
- Повністю адаптуватись, звісно ж, поки не зміг. Усе-таки, не так багато часу я провів у новій команді. Сподіваюсь, з часом я освоюсь і тут.
Розширене інтерв’ю з молодим нападником Артемом Кравцем читайте у лютневому номері офіційного клубного журналі «Динамо Київ».
