- Відразу після початку відпустки літав на кілька днів до Лісабона з другом. А потім – до Словенії з сім'єю. З мамою, татом, братом, двоюрідними сестрами, адже ми довго не бачилися. У Словенії все закрито, нікуди не можна поїхати, тож весь час був удома. А після свят поновив тренування.
- Як оціниш минулий рік для «Динамо»?
- Перших півроку були нелегкими. Дуже вплинула пандемія коронавірусу. Було дуже важко. Ми довгий час тренувалися індивідуально. Потім поновилися нормальні тренування, але все одно було нелегко набрати форму. Однак ми все ж, хоч і з труднощами, завдання виконали – завершили сезон на другому місці, при цьому здобули Кубок України.
Потім ми провели хороші півроку – виграли Суперкубок, пробилися до Ліги чемпіонів. Прихід Містера дав нам серйозний поштовх, дозволив зробити крок уперед. Луческу нас немовби розбудив, мотивував. І ми спочатку повірили самі в себе, у свої сили, а потім і довели на справі, показали вболівальникам, на що здатні – вийти в групу Ліги чемпіонів і лідирувати в чемпіонаті.
- Ти сьогодні прийшов на медогляд останнім. На футбольне поле також виходиш останнім. Це теж твій забобон? (У цей момент Міккель Дуелунд жартома почав розпитувати у Беньяміна, чому той запізнився).
- (сміється) Ні-ні, тут немає жодного зв'язку з цим забобоном. Просто я був трохи втомлений після вчорашнього тренування, ось і приїхав трохи пізніше. Зате практично всіх лікарів пройшов без черги. Ось тільки-но кров здав. Ні, виду крові я не боюся. Та й узагалі у мене фобій, пов'язаних із докторами або лікарнями, немає. Важливо стежити за своїм здоров'ям.
