На події був присутній віце-президент УЄФА Григорій Суркіс, президент ФК «Динамо» Ігор Суркіс, знамениті ветерани клубу, вихованці клубної академії київського «Динамо» різного віку, починаючи з найменших.
Присутні ділилися спогадами про видатного наставника, покладали квіти до пам’ятника Метру. Пам’ять про тренера, якого не стало 13 травня 2002 року, була вшанована хвилиною мовчання.
- Ми пам'ятаємо і шануємо Валерія Васильовича Лобановського. Дуже добре, що проходять такі турніри. Можливо, вони проходять не в той час, коли вони б викликали глядацький ажіотаж. Багато хто зараз вже відпочиває після сезону. І все одно, я вважаю, що в цьому турнірі мають грати перші команди, запрошуватися серйозні збірні. Наприклад, зараз наша національна збірна тренується, грає – можна було би запросити якусь збірну на честь цього турніру, зіграти на честь Валерія Васильовича. Нехай навіть не турнір – а просто матч. Дуже добре, що Валерія Васильовича пам'ятають, люди приходять вшанувати його пам'ять. Особисто я завжди буду його пам'ятати, бо роки мого становлення в футболі пройшли при ньому, - розповів президент ФК «Динамо» Ігор Суркіс.
Віце-президент УЄФА Григорій Суркіс:
- На мій погляд, чудово те, що сьогодні тут кілька поколінь юних футболістів, починаючи з шестирічних діток, які тільки роблять свої перші кроки у футболі. Це хлопці, які навчаються на видатних подвигах Шовковського, Мунтяна, Біби. Якщо вони не бачили їх ігор – принаймні, від своїх батьків дізналися, що це були зоряні команди, які створював Метр, великий учитель, людина, яка за роки, проведені в київському «Динамо», очолювала різні збірні Радянського Союзу, олімпійську команду , домагався зі своїми зірковими командами видатних успіхів. У клубі є три володарі «Золотого м'яча» - Блохін, Бєланов та Шевченко, і всі вони – вихованці Валерія Лобановського. Команди 1975, 1986 і 1999 років, володарі Кубка УЄФА, Суперкубка УЄФА. Це все команди Валерія Лобановського, які він називав не командами зірок, а командою-зіркою. Нам дуже хотілося би, аби, в тому числі, завдяки проведенню такого турніру, 15-го за рахунком, з одного боку, був істиною вираз «ми живі, поки про нас пам'ятають», а з іншого – прогресувала оновлена вже в цьому сезоні команда київського «Динамо», де грають у більшості своїй молоді талановиті гравці, вік яких всього 19-21 – Бєсєдін, Шепелев, Шапаренко, Циганков, Бурда.
Майже 20 років тому, у 1999 році, команда дійшла до півфіналу Ліги чемпіонів і грала з «Баварією». На жаль, не пройшла в півфіналі легендарну «Баварію» через певні обставини. Але та команда, громила в тому числі і «Реал», і «Барселону», складалася з гравців, які ідентифікувалися українцями. Було тільки два білоруси, Хацкевич і Белькевич, і один грузинський гравець, Каладзе. Я хотів би, щоб у тій ситуації, у якій сьогодні знаходиться країна, у тій ситуації, коли підростає нова генерація молодих футболістів, потрібно тільки розібратися, хто з них може стати новими Шовковським, Шевченком, Бєлановим, Михайличенком, Заваровим, Бібою, Мунтяном. Якщо ми зуміємо знайти не тільки цю гаму відчуттів, почуттів того, що ми пам'ятаємо про Валерія Васильовича, але на знак подяки створимо таку ж команду – на мій погляд, це буде відповідь всім тим, хто на сьогодні говорить про те, що неможливо в глобальному сучасному футболі зібрати команду без легіонерів. А я вважаю, що це і є пріоритет сьогодні, принаймні – для нашої країни, де є свої складнощі, йде війна. Ці ж дітлахи, які починають грати в футбол, до моменту того, що вони не зрозуміють, що можуть претендувати на місце, якщо не відразу, в основному складі київського «Динамо», але з часом, в силі, можуть робити свої кроки в футболі і стати частиною легендарної команди. Ось це і буде відповідь всім щодо того, наскільки українська земля може народжувати і далі чудових футболістів, і приклад для наслідування в подальшому.
Володимир Мунтян:
- Цей турнір уже 15-й за ліком, а значить уже цілих 16 років із нами немає нашого колеги, нашого друга, Валерія Васильовича. Протягом багатьох років ветерани київського «Динамо» ставляться з глибоким розумінням до його здобутків, яких він досяг за свою спортивну кар'єру, як у якості гравця, так і в якості тренера. Усі ми, ветерани, його пам'ятаємо. Хотілося б коли-небудь побачити такого другого геніального наставника, хоча це важко собі уявити. Ми, динамівці, будемо пам'ятати його завжди, поки ми будемо ходити на стадіон «Динамо», на футбольні матчі. Для мене особисто Валерій Васильович зробив дуже багато. Я став заслуженим майстром спорту у 29 років, виграв Кубок Кубків і Суперкубок Європи. Це ніколи не забудеться. Спасибі йому за те, що він був і зробив.
Олександр Шовковський:
- Важко переоцінити роль Валерія Васильовича у футболі та в історії київського «Динамо». Зараз, маючи можливість спілкуватися з великим колом людей, я чую про те, що ті ж Карло Анчелотті, Марчелло Ліппі кажуть у своїх інтерв'ю про те, що вони створювали свої команди за образом і подобою команд Валерія Лобановського, використовували навички його роботи, схеми і моделі гри його команд. Тому ми сьогодні говоримо про великого тренера не тільки в Україні, а й в усьому світі. Такі турніри – це насамперед данина пам'яті чудовому, великому тренеру.
Сьогодні стартує ювілейний, 15-й Меморіал Лобановського, матчі якого пройдуть у два дні. 29 травня на стадіоні «Колос» у Борисполі Греція зустрінеться зі Словенією (початок поєдинку — о 15.00), а о 18.00 на поле стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського вийдуть збірні України та Ізраїлю.
*фото В. Перегняк
Copyright © FC Dynamo Kyiv
