Шлях фактурного нігерійського форварда до вершин європейського футболу був доволі типовим, пройденим уже не однією сотнею його співвітчизників. Початкову футбольну освіту він здобув у клубі «Байєлса Юнайтед», а справжні футбольні університети пройшов у команді під назвою Ocean Boys (океанські хлопчики), назва якого більше пасувала компанії аніматорів, які звеселяють відпочиваючу публіку в одному з готелів, що розкинулися на узбережжі Атлантичного океану. Аби вибороти місце у стартовому складі клубу, в якому блищали місцеві футбольні авторитети, такі як Стефен Воргу, Блессінг Окарді та Ікечукву Езенва, потрібно було пролити немало поту, але це було варто того. Молодий форвард виграв перший свій титул переможця національної першості 2007 року й отримав запрошення проявити себе у складі молодіжної збірної Нігерії на чемпіонаті світу для гравців U-20 у Канаді. «Це був мій перший виїзд за кордон, – згадує Браун. Чесно зізнатися, турнір, який пройшов для мене доволі успішно, я із самого початку сприйняв дуже серйозно. Для мене було добре зрозуміло, що з його допомогою я можу отримати виклик до одного з європейських клубів». Очікування його, як кажуть, не обдурили, адже молодий талант був у своїй збірній на провідних ролях, відзначився забитим голом у ворота збірної Коста-Рики та дістався зі своїми партнерами до чвертьфінальної стадії.
Європа, у вигляді швейцарського «Невшатель Ксамакс», не залишилася байдужою, й незабаром, у середині грудня все того ж щасливого для Брауна Ідейє 2007 року, він приміряв футболку нового для нього клубу. «Перші два тижні були справді тяжкими. У порівнянні з теплою Африкою у Швейцарії я відчув себе наче в Арктиці. Але я відразу ж викинув всю нісенітницю з голови, не ностальгував, а навпаки повністю сконцентрувався на футболі». Варто віддати належне розсудливості Ідейє, адже він, на відміну від багатьох своїх співвітчизників, залишив свою Батьківщину у віці 20 років, що й допомогло йому доволі швидко акліматизуватися в новій для нього країні. За три сезони в чемпіонаті Швейцарії перспективний африканець відзначився 27 забитими голами у 58 матчах місцевої першості та став одним із найнебезпечніших форвардів, які вміють завершити командні зусилля своїх товаришів по команді. Майстерність і забивні здібності Брауна привернули до нього увагу відразу кількох клубів з європейських топ-ліг.Французький «Сошо» виявився найбільш наполегливим, після того як стало зрозуміло, що їхній американський нападник Чарлі Девіс надовго вибув з гри. 6 мільйонів євро, сплачених французами, влаштували як швейцарців, так і самого Ідейє, якому не довелося радикально звикати до нової обстановки, оскільки резиденція «Сошо» розташовувалася неподалік від швейцарського кордону. «Мені було достатньо комфортно в Сошо. Якщо у мене з’являвся вільний час, то я сідав за кермо й їхав до своїх швейцарських друзів». За два сезони у французькому чемпіонаті Ідейє Браун забив 17 м’ячів у 52 матчах, що дозволило йому мати доволі непогану місцеву пресу. Чемпіонат Франції штука достатньо серйозна й не дивно, що коли напередодні чемпіонату світу 2010 року в Південній Африці травмувався Джон Обі Мікель із лондонського «Челсі», саме Ідейє Браун був викликаний шведським тренером Ларсом Лагербеком до табору «Зелених орлів». Вийти на південноафриканські поля Брауну, який потрапив у екстремальному порядку до складу своєї збірної, так і не вдалося, що, однак, не завадило йому в літнє міжсезоння 2011-го року стати трансферною метою багатьох серйозних клубів Старого світу.
Київське «Динамо» виявилося найбільш бажаним для Ідейє клубом, десять голів якого в першій половині чемпіонату України сезону 2011/2012 лише підтверджують правильність укладеного між ним та клубом п’ятирічного контракту.
Олег Задерновскій, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
