- Я практично не спав ці останні дні. Мене ця ситуація дуже сильно мучила. Досі важко це все пояснювати. Хоча мені всі казали «все, ця ситуація позаду, всі живі».
Мене запитували, чи має для мене матч із «Динамо» якесь особливе значення, на що я відповів, що не має. Деякі казали, що я занадто агресивно пішов на м'яч або емоційно. Коли я виходжу на поле, я повністю концентруюся на грі. У мене немає жодної злості, агресії.
Організм уже не перебудуєш. Є ігрові навички й їх складно змінити в певному віці. Я не дивився на футболіста, тому що вся моя увага була сконцентрована лише на м'ячі.
Я крикнув, що зіграю. Коли я крикнув, він розвертався. Олегу було дуже важко уникнути цього зіткнення. Коли він розвертався, я вже біг, вистрибував. Йому було дуже складно встигнути все це оцінити.
Якби я знав та міг передбачити, що я можу уникнути зіткнення, я ніколи в житті не пішов би на це зіткнення. Можливо, зіграв би по іншому – в стрибку, кулаком, можливо ще якось. Але в той момент я прийняв таке рішення.
Одразу ж після того, що сталося, я сходив до церкви, поставив свічку, помолився за Олега, щоб він швидше одужав. Дякую Господу Богу, що він уберіг нас від найгірших наслідків. На все воля Божа. Слава Богу, що все так обійшлося, що всі живі й здорові. Дай Боже, щоб Олег швидше відновився.
Хочу написати записку Олегу, тому що ми ще не бачилися після цього епізоду:
«Олеже, вибач за те, що завдав тобі травми! Це було ненавмисно, й я справді не хотів цього робити! Якомога швидшого тобі одужання! Одужуй та швидше повертайся на футбольне поле! Денис Бойко».
