П'ятнадцать років тому, 16 квітня 2009-го, київське «Динамо» оформило перший в історії вихід до півфіналу другого за престижністю клубного турніру Європи – Кубка УЄФА.
У єврокубковому сезоні 2008/2009 київське «Динамо» починало свій шлях у кваліфікації Ліги чемпіонів. Примітно, що найуспішнішого єврокубкового сезону 2000-х для «біло-синіх» цілком могло й не бути, якби в матчі-відповіді другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів «Дрогеда Юнайтед» здобула сенсаційну перемогу в Києві. Після переможних 2:1 в Ірландії мало хто сумнівався в успішному подоланні цієї стадії киянами, але скромний суперник зміг дати гідний бій. Ба більше, за рахунку 2:2 господарів наприкінці поєдинку врятувала стійка.
А далі, за двома розгромами московського «Спартака», був груповий етап Ліги чемпіонів, де в компанії «Арсенала», «Фенербахче» та «Порту» кияни посіли третє місце, і вихід до єврокубкової весни та продовження виступів у Кубку УЄФА. Емоційні поєдинки з потужною «Валенсією», яку вдалося пройти завдяки виїзному дублю Артема Кравця (1:1 удома та 2:2 на виїзді), та принципове протистояння з харківським «Металістом» (1:0 удома та 2:3 на виїзді).
Французький клуб, який ще був далекий від тотального домінування на вітчизняній арені, подолав довгий шлях у Кубку УЄФА того сезону. Здолавши турецький «Кайсеріспор» у першому раунді, ПСЖ вийшов до групового турніру, де посів третє місце, пропустивши вперед «Манчестер Сіті» та «Твенте», а позаду залишивши «Расинг» та «Шальке». У плей-оф же парижани до зустрічі з «Динамо» розгромили за сумою двох матчів «Вольфсбург» та в напруженому протистоянні здолали «Брагу».
У першому поєдинку чвертьфінальної стадії, що пройшов на «Парк де Пренс» у Парижі, було зафіксовано цілком комфортну для динамівців нічию – 0:0. Утім, розслаблятися було зарано, що розуміли й футболісти. «Гра очевидно буде непростою. Ми чудово знаємо, що наш суперник приїхав у самому бойовому складі. Для нас головне – підсумковий результат. Наша команда готова вийти на футбольне поле і докласти максимум зусиль, щоб досягти необхідного результату», – казав перед грою голкіпер «біло-синіх» Олександр Шовковський.
Слова не розійшлися з ділом. З перших хвилин господарі затиснули суперника на його половині поля й уже до 16-ї хвилини вели в рахунку у два м’ячі. Спочатку Бангура, отримавши пас від Мілевського, змістився до центру та точно пробив у кут воріт, а згодом голкіпер гостей Ландро після навісу Алієва та запаленої захисником Сеарою «свічкою» над воротарським майданчиком закинув м’яча собі у ворота.
«Біло-сині» продовжували накочувати атаки на ворота парижан. Мілевський із вигідних позицій двічі не влучає в рамку, з аналогічним успіхом завершуються спроби Єременка та Нінковича поцілити у ворота. Після перерви малюнок гри не змінився – кияни, не зважаючи на рахунок, продовжували шукати щастя біля чужих володінь у надії збільшити свою перевагу. І таки знайшли свій шанс. Алієв у притаманному собі стилі потужно пробив зі штрафного, голкіпер не зміг зафіксувати м’яча, парирувавши перед собою, і Вукоєвич, встигнувши першим на добивання, доправив кулю за призначенням.
