Олексій Михайличенко, головний тренер “Динамо”:
-В якійсь мірі звітна гра була підсумковою і, як і в минулому році, ми знову набрали в груповому турнірі сім очок. Нажаль, ця кількість не дала нам можливості продовжити боротьбу в європейських турнірах. За якістю гри “Динамо”, Ліга чемпіонів зразка 2003 року відрізнялася від попередньої. Так, нам багато не вистачало, але сама гра, її зміст, була, на мій погляд, набагато переконливішою за минулорічну.
Сьогоднішня гра була схожа на “відкритий нерв”. Це відчувалося і по глядачам, які прийшли нам підтримати. Заповнений стадіон на всіх домашній матчах Ліги чемпіонів додає впевненості, що ми на правильному шляху.
Супернику ми сподівалися нав’язати свою гру, а саме – високу швидкість, швидку роботу з м’ячем, пошук “коридорів” для нападників, використання флангів. Якщо в першому таймі відчувалася нервозність, то після перерви наша команда додала в русі і виглядала достатньо мобільно. Частково нас до цього підштовхнув пропущений гол, коли суперник скористався помилкою при виході з оборони нашого гравця.
Поступаючись в рахунку хлопці додали, що свідчить про гарні фізичні кондиції. На мій погляд, ми могли “вирвати” перемогу в цьому матчі. Ні до кого з футболістів немає претензій у плані самовіддачі, бажання. Можливо, комусь не вистачило індивідуальної майстерності, можливостей повністю реалізувати свій потенціал.
Ми зуміли відігратися і зробили все можливе для досягнення перемоги. У цій Лізі чемпіонів не було жодної гри, за яку мені було б незручно.
-Не вважаєте ви останні сезони “Динамо” в Лізі чемпіонів провальними?
-Провал – це не вихід до групового турніру Ліги. А потрапити до когорти 32 кращих команд Європи вже вважаю досягненням.
-Здавалося, що заміни були зроблені дещо пізно…
-Я вважаю їх правильними. На початку другого тайму ми намагалися тримати дуже високий темп, а коли деякі хлопці втомилися, ми їх замінили. В будь-якому випадку, якщо результат незадовільний, можна знайти причину в погано проведених замінах.
-Порівняйте “Інтер” зразка першого матчу з “Динамо” з сьогоднішнім.
-Я зазначав, що з приходом Дзаккероні міланці стали більш організовано грати в обороні. Навіть у сьогоднішній грі 7-8 гравців були постійно задіяні в захисті. В Італії було більше простору, а суперник діяв переважно індивідуально. Сьогодні ж проглядалися колективні дії, що тільки посилило гру суперника.
-Що спільного в останніх матчах “Динамо” з “Лаціо”, “Ювентусом” та “Інтером”?
-Тільки не досягнення бажаного результату. За змістом вони всі були зіграні по різному.
-Які плани динамівців на міжсезоння?
-Так далеко заглядати не варто. Ми йдемо у відпустку, а зібравшись у січні розпочнемо підготовку до наступного сезону. Перед нами стоїть завдання боротися за чемпіонство і Кубок на внутрішній арені.
-Я розчарований, адже не дивлячись на докладені зусилля ми не змогли подолати опір динамівців і вийти з групи. “Інтер” міг перемогти, але не використав вигідні моменти для взяття воріт на останніх хвилинах зустрічі. Після пропущеного м’яча ми не змогли перелаштуватися, організувати атакуючу гру. Можливо, нам завадила нестача часу, поспіх… У цьому маю претензії до багатьох футболістів.
Ми невдало виступили в єврокубках. У першу чергу це відноситься до домашніх зустрічей з “Локомотивом” і “Арсеналом”, в яких ми не набрали бажані очки.
-Склалася думка, що ви повірили в перемогу після забитого м’яча?
-У перемогу я вірив з перших хвилин зустрічі, а забитий гол лише додав упевненості. На жаль, не все вийшло.
-Що ви знаєте про український футбол окрім “Динамо” і Андрія Шевченко?
-В Італії є не багато можливостей спостерігати за українським чемпіонатом, хоче мені, як тренеру, цікаво слідкувати за виступами “Динамо” і “Шахтаря”.
