Події
Як завжди під керівництвом Олега Ошенкова, 1955 року «Динамо» розпочало сезон дуже рано. Перші контрольні матчі було зіграно ще в січні, а загалом до кінця року було проведено понад двадцять товариських ігор, у тому числі й міжнародних.
Після успіху 1954 року, в якому кияни вперше в історії виграли Кубок СРСР, новий сезон було розпочато невдало. Першу перемогу в чемпіонаті було здобуто лише в шостому турі, а нестабільний загалом сезон команда завершила на шостому місці з від’ємною різницею м’ячів (31:37). З розіграшу Кубка СРСР «Динамо» вибуло вже на стадії 1/8 фіналу, поступившись у Тбілісі місцевому «Динамо» (2:3).
По завершенні сезону команду залишили ветерани (Віньковатов, Михалина, Зазроєв та інші), на зміну ним прийшли нові гравці, серед яких на особливу увагу заслуговує Юрій Войнов. До «Динамо» 24-річний хлопець приходив уже відомим футболістом, оскільки, ще виступаючи за ленінградський «Зеніт», почав залучатися до збірної СРСР, але саме в Києві він став справжнім майстром, грою якого захоплювалися тисячі вболівальників. Також саме 1955 року до дублюючого складу команди було зараховано кількох юнаків, які за шість років стануть чемпіонами СРСР – Андрія Бібу, Володимира Ануфрієнка, Олега Базилевича, Валентина Трояновського.
Розширювався календар міжнародних матчів у Києві, куди в липні приїхали збірна Лівану та югославський «Партизан». Окрім цього, «Динамо» наприкінці сезону зіграло кілька матчів у Німецькій Демократичній Республіці (НДР).
Футболісти
У 1955 році народилися Олег Серебрянський (за «Динамо» виступав із 1972 до 1975 рр., жодного матчу за основну команду, двічі чемпіон СРСР серед молодіжних складів; у 1983 році у складі дніпропетровського «Дніпра» став чемпіоном СРСР) та Володимир Лозинський.
Незважаючи на те, що Володимир народився у Брянській області, футбольний вишкіл він проходив у дитячій школі київського «Динамо» (перший тренер – Олександр Леонідов). До дублюючого складу захисник потрапив у 18-річному віці, а в 1976 році почав грати й у основній команді. Загалом у чемпіонатах СРСР Лозинський зіграв 277 матчів, забив 10 м’ячів (у складі «Динамо» (1976-1984) – 225 матчів, 9 голів). Викликався до збірної СРСР, у складі якої зіграв шість матчів (чотири офіційних, у тому числі відбіркових до чемпіонату Європи та світу, та два товариських). Тричі вигравав чемпіонат СРСР (1977, 1980, 1981 рр.), двічі – Кубок СРСР (1978, 1982 рр.), ще два рази (1977, 1980 рр.) ставав володарем Кубка сезону. Після завершення кар’єри тренував «Кремінь» (Кременчук), ЦСКА (Київ), Студентську збірну України, зараз працює селекціонером у ФК «Динамо» (Київ).
Пам’ятні матчі
Загалом виступи в 1955 році були розцінені як невдалі. Хоча, кілька «світлих» плям усе ж можна згадати – як то відібрані вдома очки у московських «Спартака» (0:0) та ЦБЧА (3:2), які за підсумками чемпіонату опинилися серед призерів.
Особливо примітним став матч із «армійцями». У першому таймі гостям вдалося не лише стримати атакувальні пориви динамівців, але й двічі забити у ворота Макарова – відзначилися Ємишев та Бєляєв. Після перерви киянам буквально за десять хвилин вдалося змінити все на свою користь – влучні удари Зазроєва (57 хв.), Терентьєва (60 хв.) та Комана (65 хв.) принесли динамівцям перемогу над сильним суперником.
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
