Зібране з великими проблемами повоєнне «Динамо» не могло скласти конкуренцію командам, які не так постраждали від війни. Від традиції проводити збори в Одесі вирішили відмовитися, вирушивши до Грузії. Провівши у квітні збір у Сухумі та впевнено зігравши в контрольних матчах, динамівці у травні почали чемпіонат й у другому турі перемогли московське «Торпедо».
Але далі все пішло не так райдужно. Загалом у сезоні 1945 р. «Динамо» програло у 15 з 22 матчів, різниця м'ячів 13:50. У підсумку 11 місце серед 12 учасників, нижче фінішував лише московський «Локомотив». Такою була об'єктивна реальність того часу... Про глибоку кризу в команді свідчать поразки на старті Кубка СРСР та у фіналі Кубка УРСР від харківського «Локомотива».
Починаючи з другої половини сезону команда виступала під керівництвом московського тренера Льва Корчебокова. Керівництво зрозуміло, що потрібно створювати нову команду, не було сенсу робити ставку на ветеранів. Наприкінці сезону зі Сталіно були запрошені Кузнецов, Скрипченко та Жуков, із Харкова – Рогодзянський, Горохов та Орлов. Повернувся до команди Віньковатов, приєдналися молоді Щанов, Пономарьов та Борисов. Найрезультативнішим гравцем «Динамо» в чемпіонаті-1945 став Іван Сєров, який забив 3 з 13 командних м'ячів.
Футболісти
Певно, лихоліття військових та післявоєнних років не дозволили заявити про себе у великому футболі гравцям 1945 року народження. Серед найвідоміших, хто виступав у «Динамо»: захисник Сергій Круліковський (1964-1970 рр., провів 97 матчів, забив 2 м'ячі), нападник Віктор Назаров (1968 р., провів 6 матчів, забив 1 м'яч), нападник Віталій Дровецький (1965 р., провів 1 матч).
Пам'ятний матч
20 травня «Динамо» подарувало Києву справжнє свято! Переможеним із рахунком 2:1 виявився майбутній бронзовий призер турніру «Торпедо» з Москви. На жаль, як виявилося, ця перемога залишилося єдиною для «Динамо» в чемпіонаті.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
