Втретє в одну річку
Після Кубка світу - 1966 в Англії, який став найуспішнішим в історії радянської збірної, команда вийшла до фінальної частини Чемпіонату Європи 1968, де поступилася в матчі за третє місце чинним чемпіонам світу - збірній Англії. Виступ збірної СРСР на цьому чемпіонаті було визнано вкрай невдалим. Наставник збірної Михайло Якушин, хоча і не відразу, але був відправлений у відставку.
Замість нього на посаду головного тренера був знову призначений Гавриїл Качалін, який до того вже двічі готував і очолював збірну під час чемпіонатів світу – у Швеції в 1958-му і в Чилі в 1962-му. За час своєї відсутності в збірній Качалін тренував «Пахтакор», «Динамо» Тбілісі, молодіжну й олімпійську збірні СРСР.
Зустріч з найкращим футболістом Європи у відборі
У відбірковому турнірі збірна Радянського Союзу потрапила до групи з Туреччиною і Північною Ірландією. З турками особливих проблем не виникло – дві впевнені перемоги над явними аутсайдерами групи. Основна боротьба за вихід зав'язалася з Північною Ірландією, у складі якої виділявся володар «Золотого м'яча» 1968 року, тобто найкращий футболіст Європи на той момент, а також найкращий футболіст Північної Ірландії всіх часів - Джордж Бест. За рік до кваліфай-раунду, у сезоні 1967/68 Бест встановив клубний рекорд «Манчестер Юнайтед», забивши 28 голів у чемпіонаті Англії. Цей рекорд лише через 40 років перевершить Кріштіану Роналду.
У першій грі в Белфасті Беста персонально опікав захисник тбіліського «Динамо» Реваз Дзодзуашвілі. Цікаво, що готуючись до зустрічі з володарем Золотого м'яча, тбілісця на тренуваннях випробовували на представникові київського «Динамо» у збірній, форварді Віталії Хмельницькому, і Качалін, сміючись, розповідав, що динамівець час від часу його питав: «Коли ж це скінчиться?»
Утім, тренування принесли свої плоди, Беста вдалося стримати і матч у Белфасті завершився нульовою нічиєю. Крім Хмельницького (2 матчі, 1 гол в кваліфікації) у збірній була присутня ціла плеяда динамівців Києва 40-х років народження - воротар Євген Рудаков (3 матчі), який був у відборі основним, прийшовши на зміну Льву Яшину, який відзначив у домашньому матчі з П.Ірландією 40 –річчя, півзахисники Віктор Серебряников (3 матчі) і Володимир Мунтян (4 матчі, 2 голи), форварди Анатолій Пузач (3 матчі) та Анатолій Бишовець (3 матчі, 1 гол). Усі вони були основними гравцями збірної в матчах відбіркового раунду.
Ключовою стала гра-відповідь з північноірландцями в Москві. І тут уже збірна СРСР грала першим номером і здобула впевнену перемогу (2:0), а після матчу вся увага була прикута не до Беста, а до динамівця Бишовця, який забив другий м'яч, що поставив крапку у протистоянні. Путівку на мундіаль радянські футболісти оформили в Стамбулі, здобувши ще одну впевнену перемогу (3:1), хоча нашу збірну влаштовувала б і нічия. Один із голів у тому матчі на рахунку Віталія Хмельницького.
Акліматизація
Фінальна частина мундіалю проходила в Мексиці. Збірній СРСР випало зіграти в одній групі з господарями фінальної частини, та ще й зустрітися з ними в матчі-відкритті чемпіонату на 107-тисячній «Ацтеці».
«Футбол ще не починався, а сторінки місцевих газет були їм переповнені. Що ж писали? Тут що душі завгодно. І натяки на можливі викрадення «зірок», і справа про зникнення кінокамери у одного футболіста, і туманний репортаж про розбіжності між знаменитим гравцем і його тренером, і ворожіння про склади, благо можна вибирати з 22-х, і підрахунок шансів. Усюди бесіди з тренерами. Наш Гавриїл Дмитрович Качалін з тяжким зітханням сказав мені, що дає по десять інтерв'ю на день... - Так описував ажіотаж перед початком мундіалю і особливо матчу-відкриття Лев Філатов у журналі «Футбол-хокей». - Ми давно передчували, що матч відкриття буде неймовірно важким для нашої команди. Так і виявилося. Мексиканці робили на нього головну ставку. Їх збірна мала прямий наказ: тільки перемога. Мова навіть йшла не про турнірні пункти, а про те, що господарі чемпіонату мають одразу ж зарекомендувати себе в якості одного з фаворитів. І у пресі, і по телебаченню майбутній матч подавався як вирішена справа. З екрану виступали і діти, і миловидні дівчата - і всі висловлювали повну впевненість у перемозі своєї команди».
«...Матч відкриття. Ми проти Мексики. Ажіотаж моторошний. Всі проти нас. Навіть гру на 12-ту дня призначили, в саму спеку. А Качалін схитрував: «Якщо вони до нас так ставляться, ми теж трюк влаштуємо. На парад випустимо другий склад, а самі до гри будемо в роздягальні відпочивати». Мексиканці 45 хвилин до гри на самому пеклі основним складом мучилися. До гри здохли. А тут ми на галявину вибігаємо. Свіженькі! 0:0 зіграли...» - ділиться спогадами про матч із Мексикою Анзор Кавазашвілі, який став основним воротарем збірної на цьому мундіалі у зв'язку з безглуздою травмою Рудакова.
Динамівський голкіпер пошкодився в контрольному матчі з Венесуелою незадовго до старту мундіалю. «За 15 хвилин до кінця матчу я кинувся в ноги нападнику суперника, а за ним якраз біг Альберт Шестерньов. Наш захисник не зміг вчасно зупинитися і врізався мені в плече, вибивши кістку з суглобу» - згадує Рудаков.
У грі-відкритті взяли участь четверо представників київського «Динамо». Мунтян і Бишовець провели повний матч, а Серебряников і Пузач зіграли по тайму.
До слова, на ЧС-1970 у Мексиці ФІФА вперше дозволила командам проводити заміни протягом гри. Таким чином Анатолій Пузач, який замінив Віктора Серебрянікова у перерві матчу-відкриття чемпіонату, увійшов до історії футболу як учасник першої заміни на чемпіонатах світу.
Тренування з тенісними м’ячами і гол-шедевр
Матч другого туру проти Бельгії був зовсім іншим. Не було вже того ажіотажу, тиску і спеки, які супроводжували стартовий поєдинок радянської збірної. І в ньому збірна СРСР здобула видовищну перемогу над командою високого класу (4:1). У цій грі вже проявили себе в повній мірі нападники збірної, зокрема київські динамівці Анатолій Бишовець, який оформив дубль, і Віталій Хмельницький, який забив ще один гол.
Особливо красивим був гол Бишовця на 63-й хвилині ефектним ударом в дев'ятку після сольного проходу, який зробив рахунок розгромним. «Переді мною було три захисники. Все відбулося автоматично, - згадує свій шедевр Анатолій Бишовець. - Мені потрібна була швидкість, щоб отримати перевагу. Я розігнався, показав, що буду йти вправо, а пішов уліво. Потім пішов від другого захисника. Мені допомогли правдоподібність руху і перевага в швидкості. Отримавши можливість пробити, я завдав удару. М'яч полетів за траєкторією від воротаря. В дев'ятку я не цілився. Важливо було пробити саме в дальній кут» - згадує свій шедевр Бишовець.
«Мені допоміг забити навик, доведений до автоматизму тренуваннями і багаторазовими повтореннями. Я почав розвивати його ще в юності. Будучи вихованцем «Динамо», я приходив на тенісні корти в Києві, просив два тенісних м'ячі. Потім повертався до комунальної квартири, у якій тоді жив, і починав тренуватися: намагався потрапити в двері між кімнатами, в дверний проріз в коридорі і так далі».
Бишовець став головною персоною на полі і в матчі третього туру проти збірної Сальвадору. Він оформив ще один дубль, причому обидва рази йому асистував його одноклубник Володимир Мунтян. Ця перемога забезпечила СРСР вже звичне місце у вісімці кращих збірних світу.
«Він просто відчував мене. Особливо коли я був із м'ячем. Це як пара Буряк - Блохін. Останній знав, куди пас піде, туди і відкривався. Так само у нас було з Бишовцем. Ми ж виросли разом, давно один одного знали, за збірну міста грали, збірну УРСР, юнацьку збірну. Тому розуміли один одного з півслова» - ділиться спогадами Володимир Мунтян.
Уругвайський бар'єр
Далі були надії на нові досягнення, впевненість в своїх силах і збірна Уругваю, зустрічі з якою спершу раділи... У всіх в пам'яті були перемоги над уругвайцями і в Монтевідео, і в Москві в товариських зустрічах, а також перемога в груповому турнірі на Кубку світу в Чилі.
«У нас був відновлювальний день, Валера Поркуян поїхав на жеребкування і, повернувшись, повідомив, що він витягнув Уругвай. Що ж, Уругвай так Уругвай. Раділи, що нам як переможцям групи не потрібно нікуди переїжджати і грати будемо в Мехіко» - ділиться спогадами Володимир Мунтян.
«...Жеребкування, на думку багатьох, як би визначало, що щасливчик той, хто витягне жереб грати на «Ацтеці» зі збірною команди Уругваю, і цей щасливчик, мало не півфіналіст... Зустрівши жорсткий опір з боку уругвайців хлопці, як кажуть, знизили вольовий запал. У нас забирали з-під носа таксі: поки замахнеться вдарити Єврюжихін, Анчета зніме м'яч з ноги; вдарить по воротах Бишовець - Мазуркевич закриє двері. Поступово наша команда втрачала ініціативу. З гравців захисних ліній тільки Альберт Шестерньов та Володимир Мунтян намагалися активізуватися в організації атак і повернути ініціативу команді. Але цього явно було недостатньо», - Андрій Старостін, «Повісті про футбол».
Долю зустрічі вирішив спірний на той момент епізод вже в додатковий час, на 112-й хвилині, коли був забитий єдиний гол у матчі. Кубілла, перебуваючи у штрафному радянської збірної, здавалося б, випускав м'яч за лицеву і захисник Афонін, який його опікував, виключився з боротьби. Однак уругваєць підхопив м'яч і віддав у центр штрафного на Епарраго, який своїм точним ударом вивів уругвайців до півфіналу.
«Зараз, коли є можливість подивитися відео, можна говорити, що м'яч вийшов, - згадує Володимир Мунтян. - А тоді на полі всі зупинилися, і Валентин Афонін в тому числі руку підняв і зупинився, хоча міг вибити м'яч на кутовий без жодних проблем. У результаті пішла подача, і уругваєць Епарраго забив нам цей м'яч. Ми самі винні, що отримали такий гол. Потрібно було просто грати до свистка. Адже нас ще в дитинстві вчили: грайте до кінця! А тут вийшло, як в грі «замри». У підсумку гравець суперника як ключкою зіграв, вигріб м'яч через лицеву лінію. Ми були спустошені...»
Виступ збірної на Кубку світу було визнано провальним. Однак були і яскраві моменти, такі як блискуча гра зв'язки Мунтян - Бишовець. Деякі події назавжди увійшли до історії. Окремо стоїть гол Бишовця бельгійській збірній. Під час і після мундіалю цей гол десятки разів показувало англійське телебачення. Завідувач спортивним відділом Independent Television Джиммі Гілл називав цей гол кращим на чемпіонаті. Видання Mirror включило м'яч Бишовця до рейтингу 50 кращих голів чемпіонатів світу, розташувавши на 36-му місці. Крім того, м'яч радянського форварда потрапив до збірки 50 кращих голів ЧС, складеної британським телеканалом ITV4. А Володимир Висоцький оспівував гру Бишовця у своїй пісні «Розмова з дружиною після Чемпіонату світу».
Гравці «Динамо» Київ на ЧС-1970
Володимир Мунтян - 4 матчі
Віктор Серебряников - 2 матчі
Анатолій Бишовець - 4 матчі, 4 голи
Анатолій Пузач - 2 матчі
Віталій Хмельницький - 4 матчі, 1 гол
І.Бондаренко, фото footballinussr.fmbb
