Віталій РЕВА: “Кожний штрафний був небезпечним”
— Віталію, завдяки чому, на твій погляд, можна перемогти “Фейєноорд” у Києві?
— Звичайно, враховуючи турнірну ситуацію, вдома мусимо боротися за максимальний результат. А досягти його реально, коли, як і в Роттердамі, діяти на контратаках.
— Хто найбільш небезпечний у складі володарів Кубка УЄФА?
— Проблеми створюють ледве не всі. Непогано виконує штрафні удари ван Хойдонк. Добре, що Гавранчич хоч “перекрив йому кисень” на “другому поверсі”. Активний на лівому фланзі кореєць Сон, гостро атакують Оно і Босвельт. Команда міцна.
— До речі, штрафні, а їх було чимало, змусили добряче попотіти?
— Найскладніше при виконанні суперниками стандартів те, що бачиш м‘яч, коли він уже пролетів у повітрі половину дистанції, оскільки в нашу “стінку” стають кілька опонентів і перекривають видимість. Отже, рішення доводиться приймати за соті долі секунди. Крім того, той же ван Хойдонк ніколи не повторюється, чергуючи свої хитрощі, — то проб‘є над “стінкою”, то в мій кут підкрученим ударом, то сильно. Оце викликало певні складнощі.
— Команда діяла непогано й довела, що коли згуртується, здатна досягти необхідного результату. А він сьогодні є позитивним. Я задоволений.
— Чи був, на твій погляд, пенальті?
— Обговорювати рішення арбітра — не моя справа.
— Той факт, що “Ньюкасл” утретє поспіль програв, тішить?
— Звичайно, радує, але це його проблеми. Нам же потрібно вирішувати свої завдання.
— Приємно, що вдалася організація гри. Правда, хоча ми й не володіли м’ячем, як того хотілося українським уболівальникам, але це деталі обраної тактики, де акцент робився на контратаки. На жаль, “підловити” голландців не поталанило, але, сподіваємось, надолужимо згаяне в повторній зустрічі за три тижні.
— Кого б виділив у складі “Фейєноорда”?
— Калу, який вийшов на заміну. Зізнаюсь, наприкінці не завжди встигав за цим в’юнким хлопцем.
— Ефективність дій і, звісно, результат — наслідок успішної персональної опіки. Кожний не програв свою мікродуель візаві. У другому таймі розраховували, що роттердамці підуть уперед, надавши таким чином нам простір для контратак, але господарі повелися хитріше. І все ж ми мали нагоди забити бодай один м‘яч. Чого вартий тільки епізод, коли збили Ринкона. Там вимальовувався або гол, або пенальті. Погодьтеся, три очки — не одне. І здобувши їх, могли б практично забезпечити собі, щонайменше, третє місце в групі і виступ у Кубку УЄФА.
За матеріалами газети "Український футбол"
