- Чого очікуєте від протистояння «Динамо» та «Борусії» в першому матчі?
- Я завжди очікую від «Динамо» лише перемоги, тому що безглуздо було б очікувати від команди чогось іншого. Я розумію, що в команді є певні проблеми, але, як і будь-який інший нормальний вболівальник, я вірю в перемогу команди. Навіть у безвихідній ситуації, хоча зараз вона такою не є.
- Ви - вболівальник зі стажем. Напевно переглядали ті півфінальні матчі Кубка чемпіонів в далекому 1977-му...
- Я їх - не пам'ятаю, адже я тоді був ще дуже маленьким. Я добре знаю історію, тоді пройти далі не вийшло. Але зараз зовсім інший час. І «Динамо» не те, і «Борусія»...
- На старті сезону «Динамо», не рахуючи поєдинку з «Ворсклою» в останньому турі, досягає результату, але гра все ж залишає бажати кращого...
- Все одно я сподіваюся на перемогу, але причину такої гри я зрозуміти не можу. І підбір гравців хороший, і президент клубу робить все можливе, купуючи футболістів високого рівня, але я не бачу вогню в їх очах. Вони просто повинні землю рвати під ногами, буквально гризти суперника, але перемагати.
- Що сталося з командою в останньому поєдинку?
- Коли на поле виходять футболісти, які не мають постійної прописки в основному складі, то вони навпаки повинні бити копитом об землю і намагатися завоювати собі місце в першій команді. Згадайте, коли в 1966 році кращі виконавці «Динамо» вирушили в Англію на чемпіонат світу, а в цей час замість них грали дублери, то коли вони повернулися в Київ, їм просто не було місця в складі. Не знаю, що сталося з командою в Полтаві. Пішки ходили по полю, віддавали паси невідомо куди...
- Влітку в команді з'явився ряд нових виконавців. Скільки часу їм необхідно, щоб повністю адаптуватися до нашої країни і заграти на своєму рівні?
- Про це повинні говорити професіонали, колишні футболісти і, в першу чергу тренер, який бачить модель гри і розуміє, що робити з цими виконавцями, в яких кондиціях вони перебувають. Ми, звичайно, можемо міркувати на цю тему, але з нашого боку це, в будь-якому випадку, буде не професійно.
- Хто з динамівців може зіграти ключову роль у протистоянні з «Борусією»?
- Мені дуже імпонує Коваль. Знаю, що він дуже відповідальний хлопець, який залишається після тренувань шліфувати свою майстерність. Це вже півсправи, коли людина хоче чогось домогтися. Мені дуже подобаються Хачеріді, Ярмоленко, Ідейє і дуже-дуже подобається Олег Гусєв. Ось ці люди, а також Вукоєвич, є мотором команди. Потрібно їх об'єднати, щоб вони хотіли грати, щоб у цих футболістів горіли очі.
- Хто з вищеназваних вами хлопців може реально підсилити європейські топ-клуби і які, виходячи зі стилю гри футболіста?
- Будь-який з них. Хачеріді має вирости у шикарного захисника. До того ж у нього попереду і кращий вік для виконавців його амплуа - 27 років. Ярмоленко, безумовно, хороший. У Коваля є всі шанси заграти на топ-рівні. Ідейє - справжній нападник. Він постійно атакує, створює гострі моменти, користуючись не тільки чужими пасами. Адже ми з вами знаємо багатьох інших форвардів, не будемо називати прізвища, які біжать і падають, не кажучи вже про щось більше.
- Зараз у «Динамо» не перший план виходить зв'язка Ярмоленко-Ідейє. Один віддає, а інший забиває. Особливо це було помітно в стартових матчах чемпіонату. Як вважаєте, чи під силу цим двом виконавцями стати справжніми лідерами команди, крім таких людей, як Гусєв або Шовковський?
- Андрій і Браун - форварди європейського рівня. Все залежить від тренера і мікроклімату команди. Можливо коли в минулому сезоні ще виступав Шевченко, то його авторитет дещо тиснув на того ж Ідейє. А тепер, коли Андрій завершив кар'єру, Браун зрозумів, що нікого іншого, крім нього, немає. Дуже важливо розуміти, що вся надія тільки на тебе.
- У зв'язку з тим, що влітку були витрачені значні кошти на нових футболістів, які перспективи у молодих київських хлопців, яких в структурі клубу дуже багато?
- Якщо чесно, то я взагалі не прихильник легіонерів. Я прихильник міцної динамівської школи, яка завжди була в Києві, тієї ДЮСШ, куди приймали талановитих хлопців. Я б, звичайно, вкладав гроші не в іноземців, а в кваліфікованих дитячих тренерів. Вважаю, що якщо відомі іноземні фахівці будуть залучатися для роботи з талановитими і перспективними гравцями, то у нас просто відпаде потреба у легіонерах, і ми самі будемо продавати гравців куди завгодно.
- Але ж на підготовку молодого покоління необхідний час. Багато років...
- А що таке - «багато»? Думаю, восьми років вистачить.
- А як же тоді досягати результатів у цей період, адже якщо команда займе в чемпіонаті України місце нижче другого, то вболівальники просто не зрозуміють...
- Колись Коте Махарадзе сказав мені, що якщо тбіліське «Динамо», у складі якого будуть грати бразильці, французи, італійці та три грузина виграє Лігу чемпіонів, мені не потрібне таке тбіліське «Динамо». Для мене, як, напевно, і для багатьох, важливо, щоб, коли футболісти виходили на футбольне поле, то це були наші хлопці, які виросли на нашій вулиці, дихали з дитинства з нами одним повітрям. Ті, які розуміють, що таке «Динамо», знають його історію, які, як Андрій Шевченко, який свого часу подавав м'ячі Блохіну, з дитинства мріяли захищати кольори клубу, коли вони з тремтінням, в хорошому сенсі слова, будуть виходити і битися за свою команду, то ми пробачимо їм і третє місце, і п'яте. Ми почекаємо. Аби був видний блиск в їхніх очах. Ми будемо стоячи аплодувати їм, якщо вони будуть любити «Динамо», а значить і нас.
Андрій Недбайло
