До дня народження Сергія Журавльова

До дня народження Сергія Журавльова

Один із основних оборонців київського «Динамо» 70-х і 80-х виступав за команду в період між двома Кубками кубків УЄФА.

Він запам’ятався чіпким і непоступливим захисником: «фізично сильний, сміливий, витривалий, жорстко діяв у єдиноборствах, вміло боровся за верхові м'ячі», ‒ так описували Сергія Журавльова сучасники. Свої найкращі якості він використовував, граючи за найкращі команди України та передаючи безцінний досвід юним футболістам уже в якості дитячого тренера.

Сергій Миколайович Журавльов народився 24 квітня 1959 року в місті Брянка, що на Луганщині. Починав займатися футболом вдома, від 1970-го здібний юний футболіст проходив навчання в ворошиловградському спортінтернаті, є вихованцем відомого місцевого дитячого тренера Бориса Фомічова, займався у Вадима Добіжі.

Хороша антропометрія, надійність і чіпкість у грі та безперечна спортивна перспективність змусили заговорити про Сергія задовго до дебюту на дорослому рівні. А успіхи в юнацько-молодіжному футболі не змусили себе довго чекати. Журавльов ‒ переможець всесоюзних турнірів "Дружба" 1974 року та "Переправа" 1978 року, міжнародного турніру "Юність" 1977 року та володар республіканського кубка "Юність" 1975 року. 4 матчі провів за юнацьку збірну СРСР, 1 – за олімпійську.

У складі збірної СРСР Журавльов став бронзовим призером чемпіонату Європи 1977 року серед юнаків, а в 1980-му ‒ переможцем молодіжного чемпіонату Європи, здобувши звання майстра спорту міжнародного класу. Правда, на час свого другого досягнення Сергій уже був в іншому клубі.

Серед дорослих Журавльов дебютував у «Зорі». 12 квітня 1978 року він вперше зіграв у Вищій лізі, коли луганчани виграли в гостях у «Дніпра» (2:0), а загалом у першому сезоні серед дорослих Сергій провів 12 матчів. Успіхи молодого гравця не залишилися непоміченими – відразу кілька клубів цікавилися гравцем «Зорі», і найспритнішим виявилося «Динамо».

Від самого початку Сергій пробився в основний склад киян – дебютував 24 березня 1979 року в матчі проти СКА (0:0), за весь чемпіонат пропустив лише одну гру, а 22 серпня відкрив лік своїм голам за «Динамо». У матчі з майбутніми віце-чемпіонами СРСР, донецьким «Шахтарем», Журавльов забив прямим ударом зі штрафного, а кияни виграли вдома – 2:0.

1979 рік приніс у колекцію молодого захисника бронзові медалі Вищої ліги чемпіонату СРСР та Спартакіади народів СРСР (у складі збірної УРСР). Лише Журавльов і Роменський провели того сезону по 33 матчі за «Динамо», і це була величезна довіра до новачка зі сторони Валерія Лобановського. 1980-го Журавльов вперше став чемпіоном СРСР, 1982-го здобув повний медальний комплект Вищої ліги («срібло» до раніше здобутих «золота» та «бронзи»). Також у 1982 році Сергій Журавльов здобув Кубок СРСР, відігравши весь фінал проти московського «Торпедо» (1:0).

Загалом за «Динамо» Журавльов відіграв шість сезонів, 127 матчів у чемпіонатах СРСР (1 гол) і провів 13 матчів у єврокубках (5 у Кубку європейських чемпіонів, 8 – у Кубку УЄФА). От тільки з часом більш успішні конкуренти по захисту витіснили Сергія зі стартового складу киян – і в 1984 році він завершив свої виступи за «Динамо». Вийшло досить прикро – Журавльов, загалом, багато грав за команду й був основним (особливо на початку), але в підсумку «розминувся» з Кубком кубків, вмістивши свою динамівську кар’єру якраз між двома трофеями. Зіграли свою роль як футбольні, так і позафутбольні причини…

Надалі Журавльов перейшов у «Шахтар» ‒ із донеччанами встиг дійти до фіналу Кубка СРСР 1985 року, де вони програли якраз київському «Динамо». У 1986 році грав за харківський «Металіст» і кишинівський «Ністру», в 1987-му – в рідній «Зорі» та хмельницькому «Поділлі», в 1988-му – в черкаському «Дніпрі». Завершив грати рано – відігравши 155 матчів Вищої ліги, зібравши її повний медальний комплект, вигравши Кубок СРСР і низку молодіжно-юнацьких турнірів.

Закінчивши виступи футболіста в 29 років, Сергій Миколайович взявся за найбільш важливу й потрібну роботу ‒ в якості дитячого тренера. В основному, в столичному футболі – проте в кінці 90-х мав і екзотичне відрядження за кордон (працював у структурі клубу «Аль-Кадіія» з Саудівської Аравії, в тому числі – в тренерському штабі першої клубної команди). А від 2004 року Журавльов працював у Дитячо-юнацькій футбольній школі «Динамо» (Київ) імені Валерія Лобановського. Випустив не одну команду, серед його вихованців ‒ Темур Парцванія, Дмитро Хльобас, Євген Морозенко, Олексій Хобленко та Віталій Гемега. Нагороджений найвищою нагородою Федерації футболу м. Києва орденом «За заслуги» (2011 рік).

Інші новини

Титульний партнер
Технічний партнер
Офіційний партнер