Головною дійовою особою заходу став герой з обкладинки Дьємерсі Мбокані.
Ведучим зустрічі традиційно виступив заслужений журналіст України Олександр Липенко, який навів чимало цікавих фактів із біографії конголезького форварда «Динамо».
Найкращий бомбардир команди в поточному сезоні відповів на запитання вболівальників (автор кожного отримав у подарунок новий номер клубного видання з автографом гостя), які стосувалися як футбольної складової, так і повсякденного життя ударного нападника «біло-синіх».
- Прийшовши до «Динамо», ви вже встигнули побачити себе як на обкладинці клубного журналу, так і на обкладинці програмки до матчу. Як часто ви бували на обкладинках клубних чи національних видань, граючи в Бельгії?
- Коли мене визнали найкращим гравцем чемпіонату Бельгії, мої фото фігурували в різних ЗМІ. Щоправда, це було переважно не в журналах, а на сайтах. Моє обличчя було як на офіційному сайті мого клубу, так і на провідних спортивних сайтах країни.
- Яке у вас ставлення до жінок у футболі та до спортивних журналістів жіночої статі?
- На жаль, я не дуже часто дивлюся матчі за участю жіночих футбольних команд, проте вважаю, що це дуже добре й перспективно для розвитку футболу. Хорошим прикладом є чемпіонат світу з футболу серед жіночих збірних.
Що стосується жінок у журналістиці, моя думка – не має існувати поділу на жінок-журналістів та чоловіків-журналістів. Жінки можуть досягти в цій роботі не меншого успіху, ніж чоловіки.
- Нещодавно ваш одноклубник Джермейн Ленс сказав, що хоче з часом спробувати себе в одному з топ-чемпіонатів Європи. У вас теж є таке бажання? Що для вас значить «Динамо»?
- Для мене «Динамо» є сильним клубом, який завжди бере участь в єврокубках. Після завершення моєї кар'єри в «Динамо» я не виключаю переходу до одного із суперклубів Європи. Але до цього в мене ще чотири роки за контрактом, і за цей час я спробую зробити «Динамо» суперклубом.
- В якому віці ви почали серйозно займатися футболом?
- У десять років.
- Чи вивчаєте ви російську чи українську мову? Чи є в нас шанс незабаром почути від вас інтерв'ю російською чи українською?
- Звичайно, я відвідую курси російської мови, але поки для мене ще складно буде дати інтерв'ю. Поки розумію лише окремі слова та фрази. Гадаю, що за дев'ять місяців, до наступного сезону, я вже зможу висловлюватися російською.
- Що ви думаєте про тренера «Динамо» Олега Блохіна?
- Вважаю Блохіна великим тренером. Одним із головних чинників прийняття рішення про перехід до «Динамо» стало саме його велике бажання бачити мене у своїй команді. У команді багато нових гравців, яким потрібен час, щоб зігратися. У футболі всяке буває, й не такі складні ситуації трапляються.
- Чи подобається вам традиційна українська кухня? Яка страва з тих, що ви куштували, вам найбільше сподобалася, а яка не сподобалася?
- На жаль, я ще не встигнув насолодитися всіма тонкощами української кухні. Можливо, саме сьогодні мені це вдасться, тому що ми всією командою збираємося сьогодні повечеряти в ресторані.
- Вас вважають майстром гри головою. Чому ви поки нечасто забиваєте у ворота суперників ударами головою, граючи за «Динамо»?
- Для мене загалом немає великої різниці, забивати головою чи ногами. Справді, в минулому сезоні в чемпіонаті Бельгії я частіше забивав ударами головою, а зараз частіше забиваю ногами. У минулому матчі мені трохи не пощастило, щоб забити головою, коли м'яч після мого удару поцілив у стійку. У наступній грі я знову спробую забити гол головою.
- Що для вас важливіше: особисті досягнення чи командні?
- Звичайно, на першому місці для мене стоять успіхи моєї команди, а потім уже й мої особисті.
- Чи були ви в музеї? Чи бачили на власні очі ті трофеї, які виграло за свою славетну історію київське «Динамо»? Чи відчули ви велич клубу, за який граєте?
- Перед підписанням контракту я відвідав багато місць у Києві, але, на жаль, у клубному музеї «Динамо» побувати поки не вдалося, хоча мені б дуже хотілося. Знаєте, напевно, я зроблю це після завершення нашої зустрічі.
- Ви забили дуже красивий гол у ворота «Севастополя», який було визнано найкращим у турі. Яке місце цей гол посідає у вашому особистому рейтингу?
- Мені самому дуже складно давати оцінки своїм голам. Нехай краще вболівальники самі визначать для себе рейтинг моїх найкращих голів.
- Чи були у вашій кар'єрі такі ситуації, коли ваша команда втрачала очки із слабшими суперниками, коли м'яч не йшов у ворота? Як у психологічному плані ви долали такі ситуації?
- Так, я вже двічі стикався з такими ситуаціями, перший раз граючи за «Монако», а другий – за «Вольфсбург». У футболі все буває. Потрібно працювати, працювати й ще раз працювати. Все так само, як і в звичайному житті. Бувають складні моменти, але якщо ти будеш старатися, то все вдасться.
- Скільки м'ячів вам потрібно забити за сезон, щоб ви самі собою залишилися задоволеним? Чи вивчили ви конкурентів у перегонах за звання найкращого бомбардира? Чи мають вони взагалі для вас якесь значення?
- Я би не хотів називати точну кількість, але хочу забити багато. Я не стежу за перегонами найкращих бомбардирів, для мене найголовніше – працювати заради успіхів команди. Головне – щоб команда перемагала.
- У вас уже є досвід одночасного перебування на полі з іншим форвардом, Брауном Ідейє? Чи хотіли б ви постійно грати з ним у парі?
- Звичайно, рішення про кількість форвардів на полі завжди залишається за головним тренером. Зі свого боку можу запевнити, що мені комфортно грати в парі з Ідейє.
- Яка вулиця в Києві вам подобається найбільше й чому?
- Вулиця Хрещатик, тому що вона знаходиться в самому центрі міста, там можна погуляти, подивитися на людей, походити по магазинах, знайти все, що потрібно. Окрім того, я мешкаю недалеко від цієї вулиці.
Наостанок хотілося би додати, що я дуже радий побувати тут та зустрітися з уболівальниками. З вашою допомогою разом наша команда обов'язково впорається з усіма проблемами!
- Зустрічі з уболівальниками, подібні до сьогоднішньої, дають вам додаткову мотивацію, натхнення перед іграми?
- Мова не лише про те, щоб набиратися натхнення. Просто футболістам потрібно бути завжди в контакті з уболівальниками. До того ж, це сприяє гарному настрою та натхненню.
Зустріч завершилася автограф - та фотосесією вболівальників з бомбардиром. Дьємерсі не відмовив нікому з тих, хто прийшов, після чого виконав задумане, здійснивши екскурсію клубним музеєм київського «Динамо».
* фото А.Лукацького
