Євген Трояновський народився 2-го липня 1993-го року. Зріст 176 см, вага – 68 кг. Окрім «Металурга», 22-річний хавбек виступав також за алчевську «Сталь» та грузинську «Чихуру». У молодіжній команді «Металурга» у 2010-2013 роках відзначився 35 м'ячами у 84 матчах. Зіграв 9 матчів за донеччан у Прем'єр-лізі, викликався до збірної України, аж до молодіжної. Весняну частину минулого сезону Трояновський провів у складі грузинського клубу «Чихура». Уклавши контракт із «Динамо», Євген відповів на питання кореспондента офіційного сайту:
- Я починав займатися футболом у дитячій школі «Динамо», де й навчався до 14 років. Потім сформувалася академічна група, змінився тренер, і з керівництвом ДЮФШ не було домовленості про продовження мого навчання там. Саме тоді надійшла пропозиція від донецького «Металурга». Вони попросили, щоб я до них приїхав, подивилися та запропонували залишитися. Порадився з батьками й ми вирішили, що буде краще перейти до «Металурга». Пройшов команди U-15, U-16, U-17, молодіжний склад, потім потрапив до основної команди.
- Що відчуваєте, повернувшись до «Динамо»?
- Лише позитивні емоції! Я тут виховувався, повернувся до клубу, де робив свої перші кроки у футболі, тому все мені рідне, почуття дуже приємні. Є бажання проявити себе, допомогти команді, я дуже задоволений, що повернувся.
- Останні півроку ви провели у грузинській «Чихурі»...
- Так, це була оренда – тренер «Металурга» сказав мені шукати відповідний варіант, і «Чихура» запропонувала спробувати свої сили у них. Я поїхав туди, ми провели збори в Туреччині, й у підсумку обопільно вирішили, що можу залишитися на 4 місяці. Це команда їхньої вищої ліги, ігрова практика була дуже корисною. Я отримав новий досвід, усе ж таки грав в іншому чемпіонаті, там усе відрізняється – менталітет людей, підхід до футболу, культура. Було дуже цікаво.
- Протягом трьох сезонів у молодіжній команді «Металурга» ви забили 35 м'ячів – непогана статистика для півзахисника...
- Так, я навіть ставав найкращим бомбардиром першості, хоча в тому сезоні матчів 7-8 грав і на позиції лівого захисника. А взагалі, я крайній півзахисник. Напевно, просто є гольове чуття, націленість на ворота, тому вдавалося забивати. Тренери були задоволені та вітали таку реалізацію захисника, пошук гольових моментів.
- У складі «Металурга» у вас є досвід виступів у Прем'єр-лізі. Могли би продовжити там виступи?
- Не знаю, це риторичне питання. Після завершення оренди в Грузії повернувся би до «Металурга», а потім розмовляли би з головним тренером та керівництвом клубу. Безумовно, хотілося би грати у Прем'єр-лізі та залишитися там. Але «Металург» розформували, а я отримав статус вільного агента.
- Практика ігор у Прем'єр-лізі має вам допомогти в «Динамо-2»?
- Звичайно! Це дуже хороший, корисний досвід, тим паче я дебютував у 19 років. І за Максимова, і за Ташуєва регулярно брав участь у тренуваннях із першою командою, виходив на заміну. Я дуже вдячний «Металургу», який зробив дуже великий внесок у мій розвиток та становлення як футболіста. У донецькій команді я пройшов хорошу школу, також можу сказати, що цей клуб мене виховав, мені дуже допомагали люди, які працювали там. Там шикарна база, інфраструктура та чудові умови, як у «Динамо». Жодних проблем не було, залишалося лише грати та показувати все, на що здатний. Можу сказати про цей мій період лише теплі слова подяки.
- На якій позиції вас будуть використовувати в «Динамо-2»? Із тренером уже розмовляли на цю тему?
- Можу зіграти як ліворуч, так і праворуч у півзахисті, але більшу частину часу граю на лівому фланзі – хавом або захисником. Водночас, був досвід гри й у центрі поля, під нападниками. Словом, де тренер поставить, там і зіграю. Готовий закрити будь-яку позицію, аби допомагати команді та отримувати ігрову практику.
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
