14-го листопада матчем із «Нафтовиком» завершилася перша частина сезону для другої динамівської команди. Підопічні Геннадія Литовченка пішли на зимову перерву з 32-ма очками, посідаючи 9-е місце в турнірній таблиці. Різниця забитих і пропущених м'ячів – 26:20. Підбити проміжні підсумки ми попросили старшого тренера команди:
- Дев'яте місце в першості розцінюю як позитивний результат, – підсумував Геннадій Литовченко. – Гра була доволі переконливою. Можливо, мало моментів реалізовували попереду, але в обороні грали надійно. За кількістю пропущених м'ячів у нас один із найнижчих показників. По грі нікому не поступилися, навіть лідерам, які претендують на вихід до Прем'єр-ліги. Було так, що ми мали перевагу, але її не реалізовували. У цьому полягала вся проблема.
- Проте, цього сезону результати «Динамо-2» не відзначалися стабільністю. Сезон команда розпочала з перемог і нічиїх, потім були три поразки поспіль від «Кримтеплиці», «Буковини» та «Олександрії». Потім знову перемоги та нічиї…
- Річ у тому, що до нашого складу влилася група нових гравців. Ми намагалися задіювати багато хлопців і майже не грали оптимальним складом, даючи можливість проявити себе всім. Звідси й такий результат.
- Розкажіть про футболістів, які приєдналися до вас із молодіжної команди «Динамо». Вони підсилили склад?
- У тому й річ, що ні. Кількісно підсилили, а якісно ні, за виключенням хіба що Макаренка та Козлова. Але це нормальне явище. Хлопцям потрібен час для адаптації до роботи і до нового чемпіонату, який значно відрізняється від молодіжного. Тут зовсім інші швидкості й потрібно неабиякі бійцівські якості. Перехід від дитячого футболу до дорослого завжди дається нелегко
- У команді з'явилися новачки Гаврась, Боришкевич і Мединський. Вони виправдали себе?
- Боришкевич у певній мірі допоміг за рахунок того, що він старший і досвідченіший. А Гаврась не проявив себе належним чином. У нього контракт до зими, тому під час паузи він від нас піде. Мединський приїхав із Тернополя, нам рекомендували подивитися його. Можу сказати, що перспектива в нього є.
- Багато хлопців уже не перший рік грають у першій лізі. Відчувається набутий досвід?
- Звичайно! Адже кістяк команди був заснований на тих футболістах, які грали рік і два роки тому в першій лізі. Вони виглядали впевненішими. А тим, хто нещодавно до нас прийшов, повторюся, потрібен час, щоб адаптуватися і набратися сил на зборах.
- Яке враження справили молоді хлопці з академії?
- Поки вчаться. Зокрема, у Сухомлинова, наприклад, ще не було можливості проявити себе. Нехай ще нарощує м'язи й мужнішає.
- Те, що в команді зараз багато футболістів і на кожній позиції присутня конкуренція, має позитивний вплив?
- Безумовно. Але все ж таки виконавців у нас надто багато. Виходить, футболістів багато, а грати нема кому.
- Як оцінюєте перспективу Рибалки, Парцванії, Допілки, Коркішка? Вони вже переросли рівень «Динамо-2»?
- Так, і я вже казав про те, що їм давно час пробувати себе в командах Прем'єр-ліги. Не скажу, що вони будуть виставлені на трансфер, але якщо буде попит, звичайно, ми їх відпустимо. Також, гадаю, підуть футболісти, які відновлювалися у нас після травм. Цим питанням займається керівництво. У нас забирають найкращих, а ми продовжуємо виховувати молодь.
- Хто прийде на їхнє місце?
- В тому й річ, що нам нема кого брати. У молодіжній команді – лише хлопці 1993-го року народження, а більше брати немає звідки. Будемо грати тими, хто залишиться.
- Більша частина матчів зіграна цього року. Весняна частина сезону вийде менш насиченою?
- Не сказав би. Навесні розпочнуться матчі юнацьких збірних різного віку, багато футболістів вирушать до їхнього розташування. Матчі чемпіонату часто переносяться. Ми якось зіграли чотири або п'ять поєдинків за два тижні. Плюс дві далекі поїздки до Івано-Франківська. Звичайно, хлопцям важко.
- Відставка Газзаєва якось вплинула на «Динамо-2»?
- У принципі, ні. Перша команда нас не посвячувала у свої секрети. Ми працювали за своєю програмою, яка в нас була і за Михайличенка, і за Дем'яненка, і за Сьоміна.
- Вам особисто щось запам'яталося в першій частині сезону?
- Стабільність гри. Можливо, не завжди був результат, але я не згадаю жодного матчу, в якому б нас відверто «возили». Хоча ми і програли 0:3 тій же «Олександрії», але особливої переваги суперника не побачили. А те, що наші нападники не радують, – це інше питання.
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
