- Всім відомо, що донецький "Металург" - суперник непоступливий. Тож ігри з ним в останні роки проходять для "Динамо" досить напружено. Ось і в першому колі чемпіонату ця команда у поєдинку з нами вдома зуміла взяти три очки.
Але цього разу ми добре психологічно налаштувалися на гру, до того ж, вона проходила, як кажуть, у рідних стінах.
Впевненість у діях з перших хвилин дозволила команді вже в дебюті матчу відкрити рахунок, коли наш капітан Валентин Белькевич спрямував м'яч у бік карного майданчика і ним скористався нападник Максим Шацьких.
- І це не дивлячись на те, що двотижнева перерва в іграх чемпіонату пройшла для учасників матчу зовсім по-різному?
- Так. Більшість наших гравців були викликані до збірних своїх країн і виступали саме там, щоправда, перевіряючи власні можливості у протидії із сильними суперниками. А от "Металург" мав можливість без поспіху готуватися до поєдинку чемпіонату повним складом.
- Попри все це динамівська "машина" спрацювала і цього разу досить надійно?
- Багато сил віддали грі всі наші футболісти. Та, мабуть, найактивнішими й найпомітнішими були саме Валентин Белькевич і Максим Шацьких.
- Чекаючи виходу на поле, ви мали можливість уважно стежити за перебігом подій, діями суперників?
- Так. Тож не можна було не помітити, що донеччани неодноразово фолили, провокуючи на грубу гру. Але робили все так, аби не помітив арбітр. Та це їм не допомогло.
- Ви підключилися до гри ближче до завершення. І все ж встигли взяти участь в одній з атак своєї команди?..
- Мені вдалося прорватися правим флангом до карної суперника, але із завершальним ударом не поталанило. Зате чергова вивірена подача Валентина Белькевича знайшла Максима Шацьких і він подвоїв переможний рахунок.
Цей м'яч, забитий "Металургу", остаточно переконав нас і уболівальників у перевазі, адже до фінального свистка арбітра залишалося лише одинадцять хвилин.
Валерій Войтенко, газета "Український футбол".
