-Горане, порівняй голландський збір з роботою на полях Туреччини та Португалії…
-Тут, як на мене, дещо легше. У Туреччині ми стали заручниками погоди і довгий час не могли увійти в нормальний тренувальний ритм. У Португалії отримали великі навантаження і, набравши певні фізичні кондиції, спокійно працюємо в Голландії.
-Прокоментуй матчі “Динамо” з “Шинником”, “Оснабрюком” і “Локереном”.
-У першому матчі ми грали дещо втомленими. Не дивлячись на це, створили достатньо багато гарних моментів і якщо б забили першими – перемогу б не віддали. Перший матч показав, що в нас залишаються проблеми з нападом. А без голів не буде перемог.
З “Оснабрюком” не повинні були програвати хоча б тому, що наш суперник репрезентує другий дивізіон. Але низка причин, у тому числі – недооцінка суперника, втома після автобусного переїзду та інше не дозволили нам святкувати перемогу.
Не варто забувати, що ми обидва тайми грали різними складами. А ось із “Локереном” відпочили перед матчем і не змінюючи складу упродовж матчу впевнено перемогли.
-На зборах ти постійно граєш у центрі оборони. Тренери награють тебе на цій позиції з прицілом на чемпіонат?
-Так, мабуть в чемпіонату гратиму на позиції стоппера або ліберо. Для мене немає різниці де діяти, але різка зміна амплуа створює певні незручності.
-Тебе достатньо давно не бачили у складі збірної…
-Чесно кажучи, в нашому футболі повний хаос. Федерація не приділяє гравцям необхідної уваги. Я приїжджаю в збірну після гри з “Фейєноордом”, а вони мене питають: “Ну як там, ігрову практику маєш?”. Увесь світ дивиться Лігу чемпіонів, а чиновники від федерації певно ні.
Чув, що Кежман хоче відмовитись від ігор за збірну. Я патріот своєї країни, хочу захищати кольори національного стягу, але не з таким відношенням до футболістів. Вірю, що будуть зміни на краще і я знову повернусь в збірну.
-Югославія офіційно стала Сербією та Чорногорією. Як ти сприйняв перейменування рідної країни?
-Колишньої країни немає більше 10-ти років, тож потрібно було перейменовувати набагато раніше. Мабуть, це правильний крок, ось тільки називати нас “югами” будуть ще довго.