- На мій погляд, чудово те, що сьогодні тут кілька поколінь юних футболістів, починаючи з шестирічних діток, які тільки роблять свої перші кроки у футболі. Це хлопці, які навчаються на видатних подвигах Шовковського, Мунтяна, Біби. Якщо вони не бачили їх ігор – принаймні, від своїх батьків дізналися, що це були зоряні команди, які створював Метр, великий учитель, людина, яка за роки, проведені в київському «Динамо», очолювала різні збірні Радянського Союзу, олімпійську команду , домагався зі своїми зірковими командами видатних успіхів.
У клубі є три володарі «Золотого м'яча» - Блохін, Бєланов та Шевченко, і всі вони – вихованці Валерія Лобановського. Команди 1975, 1986 і 1999 років, володарі Кубка УЄФА, Суперкубка УЄФА. Це все команди Валерія Лобановського, які він називав не командами зірок, а командою-зіркою.
Нам дуже хотілося би, аби, в тому числі, завдяки проведенню такого турніру, 15-го за рахунком, з одного боку, був істиною вираз «ми живі, поки про нас пам'ятають», а з іншого – прогресувала оновлена вже в цьому сезоні команда київського «Динамо», де грають у більшості своїй молоді талановиті гравці, вік яких всього 19-21 – Бєсєдін, Шепелев, Шапаренко, Циганков, Бурда.
Майже 20 років тому, у 1999 році, команда дійшла до півфіналу Ліги чемпіонів і грала з «Баварією». На жаль, не пройшла в півфіналі легендарну «Баварію» через певні обставини. Але та команда, громила в тому числі і «Реал», і «Барселону», складалася з гравців, які ідентифікувалися українцями. Було тільки два білоруси, Хацкевич і Белькевич, і один грузинський гравець, Каладзе. Я хотів би, щоб у тій ситуації, у якій сьогодні знаходиться країна, у тій ситуації, коли підростає нова генерація молодих футболістів, потрібно тільки розібратися, хто з них може стати новими Шовковським, Шевченком, Бєлановим, Михайличенком, Заваровим, Бібою, Мунтяном. Якщо ми зуміємо знайти не тільки цю гаму відчуттів, почуттів того, що ми пам'ятаємо про Валерія Васильовича, але на знак подяки створимо таку ж команду – на мій погляд, це буде відповідь всім тим, хто на сьогодні говорить про те, що неможливо в глобальному сучасному футболі зібрати команду без легіонерів. А я вважаю, що це і є пріоритет сьогодні, принаймні – для нашої країни, де є свої складнощі, йде війна. Ці ж дітлахи, які починають грати в футбол, до моменту того, що вони не зрозуміють, що можуть претендувати на місце, якщо не відразу, в основному складі київського «Динамо», але з часом, в силі, можуть робити свої кроки в футболі і стати частиною легендарної команди. Ось це і буде відповідь всім щодо того, наскільки українська земля може народжувати і далі чудових футболістів, і приклад для наслідування в подальшому.
- У вас є величезний досвід у якості глави національної асоціації, у якості функціонера УЄФА. У вашій практиці колись були випадки, коли організацією товариських матчів національної збірної займалися якісь агенти?
- Не хотілося би коментувати це. Я би назвав це одним словом – безалаберність людей, які поняття не мають, що таке національна команда. Ці люди довели Федерацію до того, що хлопці з юнацької збірної України U-17, у якій, до речі, було дев'ять динамівців, по праву виборів місце у фінальній частині чемпіонату Європи, плакали від несправедливості. Були звільнені якісь менеджери, які до цього взагалі не мали жодного відношення. Хіба це здоровий підхід, хіба це професіоналізм? На мій погляд, це просто-напросто недбалість, якій не повинно бути місця. Іншими словами, люди, які займаються футболом тільки заради того, щоб піарити самих себе, не заслуговують того, щоб я їм давав характеристики.
Коли наша збірна в 2006-му році брала участь у фінальній частині Чемпіонату світу в Німеччині, там постійно перебував перший віце-президент Федерації футболу України Олександр Іванович Бандурко, людина з колосальним досвідом, людина, яка тримала на пульсі всю підготовку команди в прямому і переносному сенсі, перебуваючи там, разом з командою.
А тут, при такому величезному штаті, в комітеті національних збірних не знаходиться менеджерів, людей, які повинні бути поруч з командою. При цьому звідусіль лунають заяви, що у них все добре. Це чистої води популізм, який не має нічого спільного з розумінням того, що необхідно робити для того щоб діти не страждали, для того щоб Андрій Шевченко мав можливість в повній мірі зосередитися на тренувальному процесі, готувати команду до двох ігор. А тепер головний тренер збірної, таке відчуття, змушений виправдовувати ФФУ. Таке відчуття, що федерація взагалі не винна, а організацією матчу займався якийсь агент. А хто ж цього агента шукав? Як агент може відповідати за те, відбудеться матч чи ні. Завжди потрібно зберігати гідність. Тільки маючи гідність, ти переживаєш за свій особистий промах. Потрібно розуміти, що ти займаєшся футболом не для себе особисто, а для країни. Кращі футболісти країни відразу після закінчення сезону їдуть до збірної, щоб готуватися до двох спарингів, я вже не кажу про суперників, і, в кінцевому підсумку, проведення одного з матчів знаходиться під великим знаком питання. На мій погляд, це чистої води непрофесіоналізм.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
