- Григорію Михайловичу, чи надаєте ви значення спортивній складовій подібних матчів?
- Сьогоднішній матч був виставковим. Однак, що би не робила сьогодні команда друзів «Динамо», виграти у цієї легендарної команди їм було не під силу. Сьогодні ми знову побачили все те, чим тішили нас хлопці у 86-му році й у наступні роки, завоювавши Кубок кубків і ставши учасниками чемпіонату світу в Мексиці. Безумовно, велике розчарування, що ця команда не досягла своєї вершини у 86-му році. Їй було по силам вийти як мінімум до півфіналу чемпіонату світу, а, можливо, і виграти цей трофей. Технічна оснащеність легендарних гравців залишилася на високому рівні. Звичайно, ті вагові категорії, у яких перебувають сьогодні хлопці, фізичні кондиції і вік не дають їм можливості демонструвати свої кращі якості всі 70 хвилин гри. Але ми побачили, що все, що радувало у грі цієї команди, збереглося. Нехай сьогодні хлопці грали не в тих сполученнях по позиціях, але в кожному гравцеві ми впізнавали знакову фігуру того зоряного, легендарного складу київського «Динамо».
А якщо хтось може подумати, що сьогодні не було спортивної складової, то я не думаю, що у когось може народитися думка, що зірки можуть домовлятися з любителями у футболі, але професіоналами у своїй справі – політиками, журналістами, артистами. Ми стали свідками того, що команда, якщо і не виграла в одні ворота, то, як мінімум, проявила силу волі і здобула перемогу, програючи з рахунком 0:2. Це дорого коштує.
- Наскільки важливі такі матчі через цілих 30 років після пам'ятної перемоги?
- На мій погляд, пам'ять – це найдорожче і найсвятіше, що повинно бути у людей. Думаю, що в київському «Динамо» і в нашому суспільстві в цілому шанують і такі перемоги, бо вони демонструють приклад для наслідування чи навіть обожнювання молодим поколінням. Тому я впевнений, що такі матчі ми будемо проводити і тоді, коли перемозі в Кубку кубків виповниться 40 років. Дай Бог, щоб гравці цієї команди не йшли з життя, були здоровими, щасливими, жили під мирним небом у цій країні. Тоді друзів «Динамо» буде ще більше, оскільки історично так склалося, що футбол у нашій країні був, є і буде об'єднуючою силою, особливо у ці непрості часи, коли всі ми потребуємо людського спілкування, того, щоб надавати знаки уваги легендарним людям, вшановувати їх.
До речі, легендарні перемоги київського «Динамо» в Кубку Кубків 1975-го та 1986-го років були ознаменовані нагородами державного рівня, які вручив президент країни. Це говорить багато про що. Це державна політика. Це не просто президент «Динамо» захотів влаштувати виставковий матч. Це подія з подій, що дає можливість нам, не забуваючи про минулі перемоги, думати про майбутні.
- Які надії ви пов'язуєте з виступом збірної України на Євро-2016?
- Я очікую, що ми будемо рухатися крок за кроком, у кожній грі будемо демонструвати свої можливості і виконаємо своє завдання мінімум – вийдемо з групи. А там вже як карта ляже.
Copyright © 2016 FC Dynamo Kyiv
