На Байковому кладовищі зібралися керівники клубу, ветерани та майбутні динамівці, рідні та близькі тих, кого немає з нами, та всі небайдужі. Згадав Лобановського й віце-президент УЄФА Григорій Суркіс:
- Сьогодні я би не казав про те, що зробив лише Лобановський, а він – разом зі своїми славетними учнями, легендарними командами, які сяяли, як зірки. На мій погляд, дуже символічно, що день народження київського «Динамо» співпадає з днем, коли від нас пішов Лобановський. Сьогодні відчуваю лише трохи менший біль, ніж у день, коли його не стало, коли його в останній шлях проводжав майже весь Київ та багато людей, які приїхали з інших міст та країн. Недаремно на могилі Лобановського викарбовано фразу: «Ми живемо, доки нас пам’ятають». Ви бачите, що ми пам’ятаємо й про нього, й про тих славетних хлопців, які кували великі перемоги «Динамо».
На честь 90-річчя клубу надходять вітання від людей з усього світу з побажаннями подальших успіхів. Можна сказати, що перші два тайми київське «Динамо» відіграло. Хочу побажати вболівальникам пам’ятати всіх тих, хто цю славу здобував, хто сьогодні з нами, та кого вже немає.
- Ви дуже добре знали Лобановського в останні роки його життя. Що можете про нього згадати, як про людину?
- Він був не лише видатним тренером, тренером-психологом, а й людиною, яка протягом багатьох десятків років могла своїм талантом та зусиллями об’єднати багатьох «зірочок», зробивши з них великих зірок та створивши команду-зірку. Протягом майже трьох десятиліть його команди сяяли. Це був фахівець, який відрізнявся від інших тренерів своєю багатогранністю та вмінням говорити на різноманітні теми. Він був великим інтелектуалом, великим шанувальником мистецтва та культури, великим жартівником, людиною, яка могла об’єднати колектив спільною ідеєю – тренерів, гравців, лікарів, менеджерів. Упевнений, що він є взірцем не лише для вболівальників, тих людей, які його знали чи працювали разом із ним, а й для тренерів, які сьогодні роблять свої перші кроки на цьому терені, й яким належить зробити все для того, щоб київське «Динамо» сяяло на футбольному небосхилі й у майбутньому.
- Які головні принципи чи методи Лобановського залишаються актуальними й зараз?
- Учора я побачив інтерв’ю прес-атташе московського «Спартака», в якому йдеться, що, помираючи, Бєсков сказав, що ідеї Лобановського перемогли. Усе інше не варто обговорювати, адже той стиль, фізичні кондиції, симетрія та асиметрія у футболі, універсалізм говорять самі про себе. Такі видатні тренери, як Анчелотті, Капелло кажуть про те, що вони вчилися на прикладі Лобановського. Я же – людина, яка сприймає футбол, як уболівальник: коли команда програє, я сумую, коли перемагає, моє серце переповнює радість. Мабуть, так само й інші вболівальники сприймають сьогоднішні тенденції розвитку футболу. Зірки запалюються та згасають. Можна багато казати про каталонський стиль, але «Барселона» також програє. Ми всі пам’ятаємо, як «Динамо» Лобановського «знімало скальп» із великих каталонців, обігруючи їх і в Києві, і в логові ворога, незважаючи на заяви Луї ван Гааля. Є час, який дозволяє різним командам, незалежно від назви, утримуватися на небосхилі, а потім усе згасає. Обертаючись назад, можна помітити, що з командами Лобановського теж подібне відбувалося: були проміжки часу, коли навіть зусилля цього видатного тренера не давали результату. Але він не зупинявся, плідно працював, народжував нові й нові команди, які потім визнавалися найкращими у світі.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
