Невдалий бунт 12-ти клубів міг серйозно вплинути на Лігу чемпіонів, турнір, у якому динамівці гратимуть у наступному сезоні, тому ця скандальна історія побічно стосувалася й нашого клубу.
«Відразу скажу, що це мертвонароджена дитина. Я сказав про це 19 числа, ще до того моменту, коли ця «виняткова» дюжина клубів почала вистрибувати з човна, на який вони самі себе посадили, човна, який має шлях в один кінець, який називається «Титанік».
Дурість, помножена, на мою думку, і на незнання, насамперед, регламентних норм УЄФА та ФІФА.
Треба повернутися в історію. Свого часу, упродовж 25 років різні асоціації намагалися об'єднатися у Прибалтійську Лігу, у Скандинавську Лігу, у Лігу Бенілюкс, але вони йшли шляхом насамперед діалогу з УЄФА. Бо статут УЄФА чітко й зрозуміло говорить про те, що будь-яке об'єднання клубів під егідою будь-яких Національних Асоціацій може статися лише в разі, якщо Національна Асоціація це схвалює й це погоджено з УЄФА. Усе, інакше немає жодних можливостей.
Протягом останніх двадцяти років відбулася трансформація в підходах насамперед УЄФА до того, щоб зібрати маркетингові та телевізійні права в один пул усіх 55 Національних Асоціацій. Дивно, що це не звучить у національному просторі, тому що це були складні переговори з клубами, Національними Асоціаціями. Тому що, умовно, Асоціації великої п'ятірки завжди в розподілі прибутку від продажу, прибутку від телевізійних прав та маркетингових прав були попереду планети всієї. Тобто, країни, які не мали рейтингу, клуби, які могли би повною мірою претендувати на пальму першості в Єврокубках, гравці цих клубів, які не користувалися великою трансферною ціною на ринку, вони завжди отримували залишки з «обіднього столу».
І ось що зробив УЄФА, завдяки консолідованій позиції, перш за все, Національних Асоціацій, які підписали меморандум про те, що вони передають усі маркетингові та телевізійні права УЄФА, в результаті чого виграли абсолютно всі - і великі асоціації, і так звані маленькі асоціації, і клуби учасники Ліги чемпіонів, і Ліги УЄФА, бо розподілу сум стало більше на кожну Асоціацію. Відповідно, бродкастери платили набагато більші гроші, в тому числі спонсори Ліги чемпіонів, Ліги Європи та УЄФА. У тому числі, ми розуміємо, що за товариські матчі під егідою УЄФА в рамках підготовки кваліфікацій Ліги, фіналів Чемпіонатів Європи та світу, усі Національні Асоціації отримують грошові кошти.
Ось, дурість, бездарність, помножена на шантаж збоку дванадцяти клубів полягає, на мій погляд, перш за все в наступному - УЄФА підписує довгостроковий контракт, де всередині знаходяться й ці 12 клубів. Тобто, УЄФА повинен був підняти руки вгору, погодитися зі створенням Суперліги та фактично не виконати свої зобов'язання перед тими, хто придбав маркетингові та спонсорські права, перед телевізійною аудиторією, тобто, перед тими, хто придбав телеправа! Це що, діалог рівних партнерів?
Неможливо було собі уявити, що УЄФА з цим погодиться.
Мені здається, що правопорядок, який існує десятки років у Європейському футболі, де принцип «we care about football», «ми піклуємося про футбол», у рамках справедливості та солідарності, доступності до змагань усіх учасників є на сьогоднішній день преамбулою, щоб не робити жодних різких кроків для того, щоб не зруйнувати те, що добре працює.
Якби заманювали мого брата, я впевнений, будь-якими надприбутками, він би на першому слові відповів - ні, ні, ні, і ще раз ні! Точно так само, коли була створена група G-14, до мене звернулися з проханням підтримати цей проект, на що була отримана відповідь - Ніколи!
Якби вони зрозуміли, що УЄФА має жорстку позицію, яка цілком консолідується з єдиним головним стимулом - Європейська футбольна сім'я дотримується 11 цінностей у футболі, які є для них не просто вимовленими або написаними на папері, але це святая святих, це як Біблія!
УЄФА сьогодні досяг таких небачених, у тому числі, в умовах пандемії, результатів, якими можна захоплюватися Чеферіну та його команді. Безумовно, на сьогоднішній день, коли люди змушені відчувати дискомфорт, перебувати вдома, маючи бажання перебувати на стадіоні, мають лише частково таку можливість. Але телевізійна картинка в повній мірі дає сьогодні таку можливість насолоджуватися як і раніше футболом. А якщо говорити об'єктивно, то всі зобов'язання перед клубами, перед Національними Асоціаціями, УЄФА виконує незважаючи на кризу. Це сьогодні заслуговує найвищої поваги і, до речі, довіри.
Формат, який пропонує УЄФА, по-перше, саме дає можливість не сподіватися, а бути впевненим, що прохідних матчів не буде. Привабливості буде більше, тому що кожна команда проведе на чотири матчі, в обов'язковому порядку, більше. Вибірковість цієї системи, швейцарської, дає можливість саме грандам зустрічатися між собою частіше. Але, разом із тим, дає цей змагальний формат можливість восьми клубам, які набрали найбільшу кількість очок, потрапляти до однієї восьмої. А клубам, які посіли з 9-го по 24-е місце, у двораундовому протистоянні, де будуть сіяні з 9-го по 16-е місце та несіяні, проводити матчі двораундові, де сіяна команда буде, знову ж таки, другу гру проводити у себе вдома. Команди з 24-го по 36-е місце не переходять до Ліги УЄФА й відповідно все це перетворюється на ще більш живу картинку для того, щоб, перш за все, була змагальність, привабливість.
Я впевнений, що цей формат дасть можливість підписати ще на більші суми контракти по спонсорських правах, телевізійних правах, продати, природно, дорожче. І відповідно клуби-учасники нового формату отримають ще більше коштів для інвестування їх у футбол.
Сьогодні можна повернутися ще до однієї теми - це FairPlay.
У момент його запуску в європейському футболі, заборгованість клубів одних перед іншими, перед агентами зокрема, була близько чотирьох із чимось мільярдів доларів. Сьогодні боргів практично немає. Тому, скільки заробляєш, стільки й витрачаєш. Якщо у клубу «Реал» або в іншого клубу сьогодні є боргова яма, до цієї боргової ями самі президенти клубів себе й загнали. Це необдумані заробітні плати футболістам, вони ж виникли не вчора, не позавчора. Вони виникли за багато років до пандемії, це необдумані трансфери.
Я не хочу нікого з футболістів ображати, але міг би сказати так, що має бути якась планка ціни, футбол став як магазин, ти до нього приходиш та платиш стільки, скільки можеш. На жаль, багато президентів клубів платили стільки, скільки хотіли, тому й виникли складнощі фінансового характеру. Але не можна сьогодні їхнє марнотратство повною мірою взяти й компенсувати за рахунок створення ось цього «фантастичного», фантазійного проекту - Суперліга.
Ще раз наголошую, ми маємо завжди розуміти, що порядок б'є клас».
