- Для «Динамо» і для вболівальників «Динамо» - це приємний вечір. Також віддаю шану супернику «біло-синіх» «Шахтарю». Ця команда продемонструвала пристойну гру, і на її фоні «Динамо» майже переважало суперника в усіх компонентах гри. За останні роки я не пам'ятаю такого. У грі «Динамо» з'явились швидкість, аритмія, пресинг. Усе це на тлі того, що ми побачили дуже хороші фізичні кондиції гравців.
«Динамо» грало практично без замін, якщо не рахувати того моменту, коли вийшов Гармаш. На мою думку, на сьогоднішній день ця команда дала мені можливість трохи повернутись у минуле. Я маю на увазі рівно 20 років тому, коли 1999-го року команда грала в півфіналі Ліги чемпіонів. У тієї команди були саме такі характеристики.
Якщо це якійсь промінь у темному царстві, то це добре, але й погано. Але якщо це є проблиск гри, яку тренерський штаб закладає на майбутнє... Сьогодні я пересвідчився в тому, що Михайличенко і його команда підтягнули, насамперед, фізичні кондиції, і найголовніше, що гравці повірили в себе.
Три дні тому вони зіграли внічию в матчі, у якому неможливо було зіграти внічию, проте могли й програти. Здавалось, що психологічний стан гравців повинен бути дуже поганий. Але вони практично весь матч тримали пульс гри у своїх ногах. І навіть тоді, коли було вилучення...
Я взагалі ніколи не говорю про суддівство, але я не розумію, чому Шепелєву дали червону картку. Навіть якщо там було порушення, то це була жовта картка. Залишимо суддівство у спокої і скажемо єдине: дуже хочеться, щоб це було постійно - щоб команда рухалась, здобувала очки.
У «Динамо» дуже напружений графік і в наступні 2 тижні ми зможемо пересвідчитись, чи був це спалах, або гра, яка буде в повній мірі задовільняти вимогливого динамівського вболівальника.
