Наставник «Динамо» U19 Ігор Костюк прокоментував перемогу своїх підопічних у домашньому поєдинку проти донецького «Шахтаря» з рахунком 3:2 та поділився враженнями від гри:
- Завжди, коли перемагаємо, ми задоволені. Сьогодні радує, що хлопці здобули максимальний результат і виконали те, про що ми з ними домовлялися. Були швидкі переходи із оборони в атаку, власне, цим ми і скористалися та забили свої м’ячі.
– У першому таймі ви відзначилися одного разу. Можна сказати, що діяли раціонально та ефективно використовували свої моменти?
– Так. Радує те, що хлопці вже тримають баланс, розуміють коли потрібно пресингувати, а коли – відходити назад. Ви бачите, до нашого складу приєдналися Яцик, Боль, Малиш – це системоутворюючі гравці нашої команди, вони якраз і тримають баланс.
– Прокоментуйте забиті м’ячі. Вони стали результатом індивідуальних дій гравців чи награних комбінацій?
– Ми розкривали фланги суперника і через них атакували. Просили наших гравців про те, що якщо будуть швидкі атаки, розганяти їх саме через фланги. У першому таймі до гола призвело те, що ми награємо на тренуваннях – подача з флангу. Був відскок м’яча і високий рівень концентрації у штрафному майданчику – якраз те, що й потрібно для нападника Дмитра Кремчаніна, який сьогодні грав на цій позиції. Він найшвидше за всіх зорієнтувався у ситуації і добив м’яч у ворота.
У другому таймі ми знову побачили швидкісну атаку через фланг, подачу і гол Самби Діалло, який її замкнув. А коли забивали втретє, ми високо пресингували суперника, перехопили м’яч, розвернули атаку в середину і створили кількісну перевагу. Малиш міг віддати передачу на Самбу, який добре створював перевагу таким чином, що захисник суперника не розумів, що йому робити – перекривати Діалло, чи зустрічати Малиша. Але Навін розпорядився цим моментом сам, і завдяки індивідуальним діям, забив гол.
– Чи є у вас зауваження до захисників у моментах, коли ваша команда пропускала м’ячі?
– Так, ви бачили, я і по ходу гри підказував, що не можна так тримати гравців суперника у власному карному майданчику, звідки забивалися обидва м’ячі.
