Для цього йому навіть довелося відпрошуватися в одеського градоначальника...
- Перш за все, хотів би подякувати керівництву «Динамо» (Київ) за надану можливість зустрітися ще раз на футбольному полі зі старими друзями. Із сьогоднішнім приїздом у мене виникли певні труднощі. До нас до Одеси привезли Кубок Європи, я, як начальник міського управління, мав бути присутнім на урочистих заходах, виступати з промовою. Але я відпросився у мера. Напевно, Одеса на мене тепер трохи ображена, але я гадаю, люди мають зрозуміти, що це історія, і не приїхати до Києва сьогодні я не міг.
Дуже радий побачити сьогодні всіх хлопців. Для мене було великою честю покласти сьогодні квіти біля пам'ятника Валерію Лобановському. Я його люблю й поважаю, назвав свого сина на його честь... Без минулого не буває майбутнього. Хотілося би якомога частіше зустрічатися з хлопцями.
Також згадується наш матч, коли на стадіоні в Києві зібралося 83 000 глядачів! Ви можете собі уявити наші емоції, коли, здавалося би, ми вже завершили свої футбольні кар'єри, але, бачачи заповнений стадіон, розуміємо, що нам вдалося зробити щось хороше, добре для вітчизняного спорту.
Хотів би у зв'язку з цим пригадати цікавий момент. Ми грали в Кубку чемпіонів, не пам'ятаю, з яким суперником – впевнено виграли, я забив два м'ячі. І ось заходжу до роздягальні після гри, задоволений собою – адже забив два м'ячі! Але тут Лобановський запитує: «А чого ти в тому епізоді не віддав пас? А чого ти в іншому епізоді не забив?» І ось таким чином Валерій Васильович опускав футболістів на землю, щоб вони розуміли, що далеко не великі, а перемоги здобуваються виключно завдяки командним діям. Це історія, яку потрібно пам'ятати.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» Київ
