За кілька днів до завершення першої частини сезону «Динамо» дізналось ім’я нового наставника. Ним став відомий російський тренер Юрій Сьомін. Представив громадськості Юрія Павловича президент клубу Ігор Суркіс.
- Я б хотів представити нового головного тренера київського «Динамо» - Юрія Павловича Сьоміна (оплески в залі), який на початку наступного року, а саме 8 січня, приступить до роботи, щоб вивести команду на новий рівень, щоб ми з вами перестали червоніти за нашу команду. Маю на увазі перш за все виступи на європейській арені. Ми з Юрієм Павловичем вели тривалі переговори. Комусь здасться, що питання вирішилось упродовж години-двох, але це не так. Ми вели переговори, можна сказати, впродовж року, після того, як він купив у нас Родольфо для московського «Локомотива».
Я певен, що Сьомін являється тим тренером, який відродить колишню славу «Динамо». Упевненість базується і на інших факторах. Уболівальники зі стажем пам’ятають, що до перших медалей чемпіонату СРСР «Динамо» привів Соловйов, потім був Маслов. Олександр Севидов створив чудову команду, яку підхопив Валерій Васильович Лобановський. Ця команда радувала нас своїми успіхами впродовж кількох десятиліть. І от – черговий тренер з російської столиці. Можу сказати, що взявся він за нелегку працю. Команда перебуває в такому стані, що без хірургічного втручання не обійтись. Йому потрібно визначитись, хто команді потрібен, хто – ні, які робити посилення. Як сказав мені Юрій Павлович, для початку він хоче розібратись, що у нас є в резерві. Я ж, як президент клубу, пообіцяв Сьоміну, що все, що вимагається від мене для посилення команди, виконаю.
Юрій Павлович дуже багато років своєї професійної кар’єри присвятив «Локомотиву». Не забувайте, що в союзні часи ця команда в основному займалася тим, що постачала футболістів у інші московські клуби – «Торпедо», «Спартак», ЦСКА. Тоді було дуже важко створити хорошу боєздатну команду. Але після розпаду чемпіонату СРСР, коли в Росії став проводитись власний чемпіонат, Юрію Павловичу вдалось створити команду, яка двічі успішно проходила груповий турнір Ліги чемпіонів, виступала в Кубку УЄФА і Кубку Кубків, де також не пасла задніх. Ті команди, якими керував Сьомін після розпаду Радянського Союзу, мені дуже імпонують як президенту футбольного клубу. Юрій Павлович – досвідчений тренер, який знає, що йому потрібно робити. Учора у нас із ним було розмова, і мене підкупили його заключні слова: «Я розумію, у який клуб потрапив, і не зніматиму з рахунку те, що на даний момент у турнірній таблиці ми відстаємо від першого місця на чотири очки. Ми будемо ставити максимальні завдання, незважаючи на те, що чемпіонат уже в повному розпалі і більшу його половину пройдено». Я розумію, що ці завдання можуть не бути виконані, але найголовніше – я буду знати, що наші гравці мотивовані і перед ними поставлені максимальні планки. Із приходом Сьоміна до клубу, гадаю, багато речей зміниться.
- Хто очолить команду в Лісабоні, на матчі зі «Спортингом»? І яка доля очікує Олега Лужного?
- У Лісабоні з командою працюватиме Олег Лужний – Сьомін у Португалію з командою взагалі не летить. Після нашої прес-конференції Юрій Павлович виїжджає до Москви, аби 15 грудня повернутись до Києва, визначитись із своїми помічниками і почати будувати програму підготовки команди на січень-лютий місяці. Якщо новий тренер вважатиме за потрібне залишити Лужного своїм помічником, я буду лише «за». Комплектування тренерського штабу і команда – прерогатива виключно головного тренера. Із Юрієм Сьоміним підписано контракт на 2,5 роки плюс один рік за домовленістю. Мені б хотілося, щоб ми досягли певних успіхів із Юрієм Павловичем на чолі – у будь-якому випадку не ганьбились на першому етапі в Європі, радували наших вболівальників перемогами. Хоча б у Києві. І мені особисто хотілося б, аби цей контракт був дійсним якомога довше.
Юрій Сьомін:
- Я щиро радий, що отримав запрошення очолити «Динамо». Це, без сумнівів, великий клуб із великими традиціями, із прекрасною інфраструктурою і хорошим підбором виконавців. Вірно було сказано, що роботи дуже багато. Але так трапляється на будь-якій новій роботі. Умови для роботи дуже хороші, тому гріх скаржитись. За грою «Динамо» я слідкував із особливим інтересом, у мене в Києві дуже багато друзів. «Динамо» мені завжди імпонувало, тому очолюю клуб із великим задоволенням.
- Які завдання стоять перед Вами?
- Перед будь-тренером, який приходить до «Динамо», ставиться одне завдання – вигравати в кожній грі, у всіх турнірах, у яких команда бере участь. Інших цілей переді мною ніхто не ставив.
- За останні роки роботи в «Локомотиві» у вашій селекції спостерігається акцент на бразильських футболістів: Ліма, Селсіньо, Фенініьо, Родольфо…Чи буде у вас зберігатись цей напрямок у трансферній політиці, враховуючи, що в «Динамо» уже і так досить багато бразильців? І чи є у вас чіткі трансферні плани?
- Спеціальний акцент н Бразилію чи Аргентину ми робити не повинні. Потрібно посилювати ті позиції, які дійсно вимагають цього. У «Динамо» хороший селекційний відділ, який також має свої напрацювання. Футболісти, які попадуть у поле зору, будуть тривалий час переглядатись, аби в подальшому в команді не було так званого баласту. У принципі, вважаю, на сьогоднішній день команда досить добре укомплектована, і необхідне лише посилення певних позицій. Якщо вдасться вирішити це питання – добре, якщо ні – у «Динамо» досить хороша молодь, яка здатна прогресувати. Потрібен певний час, аби у всьому розібратись. Лише тоді можна буде говорити щось напевне.
Ігор Суркіс:
- Ви можете оголосити суму, яку ви готові витратити під час зимової паузи для нових придбань? І яка доля Йожефа Сабо?
- Я готовий потратити рівно стільки, скільки потрібно для посилення команди. У даному випадку я б хотів повернути вас в історію. У 1996 році один відомий спеціаліст в інтерв’ю сказав, що половину команду потрібно розігнати і набрати нових людей. Мовляв, тільки в такому випадку Валерія Васильовича все вийде. Жодну людину не вигнали, а планку підняли настільки, що всі футболісти раптом заграли. Як виявилось у подальшому, цим футболістам виявилось під силу вийти до півфіналу Ліги чемпіонів. Після такого виступу «Динамо» почали покидати ключові гравці: Шевченко, Максимов, Лужний, Ребров. І тоді у нас пішла тенденція запрошувати легіонерів. Я абсолютно згоден із думкою журналістів, що це легіонери не завжди були якісними, але вже питання швидше до селекції і тих тренерів, які працювали з ними. У нас у команді є досить кваліфіковані іноземці. Той же Бангура, придбаний влітку, сьогодні Юрію Павловичу дуже сподобався. На сьогоднішній день у нас 11 чоловік основного складу травмовані. Можливо, багатьох, слід відпустити. Повторюсь, це прерогатива головного тренера.
Учора в с особистій бесіді Юрія Павлович дуже грамотно підійшов до питання зимових зборів. Спочатку у нас планувалось провести три збори (один в Ізраїлі на Кубку Першого каналу, два – в Марбелії), але Сьомін сказав, що необхідності в цьому немає і можна обійтись двома. Футболісти – теж люди, і перебувати більше місяця далеко від рідних їм дуже важко, перш за все – психологічно.
Тепер про Сабо, аби уникнути марнослів’я про те, що ми когось виставляємо на вулицю. Викидати на вулицю таких людей, як Сабо, чи того ж Буряка, ми не збираємось. Але такі посади, як віце-президент і спортивний директор, з 1 грудня у клубі більше не існують. Усі функції по цих посадах передано генеральному директору Резо Чохонолідзе. Йожефу Йожефовичу я щиро бажаю швидшого одужання. Я обіцяю, що ми знайдемо йому на роботу, яка годуватиме його сім’ю. Буряк – молода людина, можливо, також схоче спробувати себе на тренерському містку. Якщо будуть пропозиції щодо його кандидатури – ми з радістю їх приймемо. Якщо ні, у нас в дитячо-юнацькій школі потрібно наводити порядок, і там для нього завжди знайдеться місце. У нас є маса ідей, де ці люди цілком зможуть реалізувати себе.
Юрій Сьомін:
- Чи слідкували ви за грою київського «Динамо» останнім часом? Чи сформувалось у вас власне бачення причини невдач, які переслідують команду?
- Так, доводилось бачити ігри за участю «Динамо», хоча цілеспрямовано цього не робив. А причини?.. Буде некоректно відповідати на це питання. Про них я можу сказати у вузькому колі, не для преси.
- Ви сказали, що «Динамо» потребує крапкової селекції. Чи могли б ви назвати позиції, які потрібно посилити?
- Дайте мені трохи часу, щоб розібратись у всьому. Після цього можна буде вести більш предметну ромову.
- Ігор Суркіс сказав, що в «Динамо» з вами буде все благополучно. А на чому базуються ваші переконання, що все буде саме так?
- Я би не сказав, що зараз команда в такій глибокій ямі. Тут дуже стабільний клуб – у фінансуванні, інфраструктурі. На мій погляд, навіть на сьогоднішній момент команда володіє дуже кваліфікованими гравцями, які, сподіваюсь, з моєю допомогою зможуть реалізувати себе на всі 100 відсотків.
- У «Локомотиві» ви зробили ставку на вітчизняних футболістів, у «Динамо» (Москва) був перебір легіонерів. Чи не здається вам, що в Києві склалась аналогічна ситуація?
- Ситуації відмінні. На мою думку, я в московському «Спартаку» пропрацював гідно. Подивіться, зараз у складі брати Камбарови, Сємшов, Хохлов, Шунін. Ті гравці, які починали при мені. Що стосується київського «Динамо», за багатьма гравцями я слідкував тривалий час – вони ще можуть вийти на новий рівень.
- Як сприйняли ваше рішення близькі люди та колеги з «Локомотива»?
- Чесно скажу, до Москви я ще не доїхав, відпочивав. По-перше, це мій вибір і я маю право розпоряджатись своєю долею. Сім’я зустріла моє рішення з ентузіазмом. Чудове місто, та й не кожному тренеру вдається працювати у такій команді як «Динамо» Київ. Ми із задоволенням сюди приїдемо і житимемо тут увесь термін дії контракту, житимемо життям клубу. Сина забрати до Києва не зможу – у нього робота в Росії, в команді другої ліги, нехай працює.
- Чи стало для вас несподіванкою запрошення від «Динамо» і чи були у вас інші пропозиції?
- Я повернувся до свого рідного ремесла, до тренерської роботи. На рахунок пропозицій, нехай це залишиться при мені. Скажу, що було багато варіантів – буду говорити, що хвалюсь. Скажу, що взагалі не було – не повірять. «Динамо» - дуже серйозна пропозиція. Це той проект, який мені неабияк цікавий.
Хвилювався, що Юрій Павлович може пристати на іншу пропозицію, і останніх десять ночей були безсонними, - додав Ігор Суркіс.
- Які спогади від зустрічей із «Динамо» у вас найбільш пам’ятні?
- У якості футболіста ми з московським «Динамо» виграли в Києві гру. При повному стадіоні я забив гол. А Володимир Трошкін завдав мені серйозну травму. Тоді у киян важко було вигравати. Для нас це було великим щастям. Будучи тренером «Локомотива» в Лізі чемпіонів сезону 2003/04 ми поступились в Києві 0:2. А потім відігрались у Москві 3:2.
Ігор Суркіс:
- У «Динамо» за три місяці змінилось три наставника. Чи ви усвідомлюєте, що ваш нинішній крок повинен бути бездоганним?
- Зміна наставників – збіг обставин. Неодноразово говорив про бажання змінити тренера ще влітку, тоді в мене був контракт із Жераром Ульє. Але у зв’язку із станом здоров’я, до Києва він так і не приїхав. Мені здалось логічним залишити Анатолія Дем’яненка, який переміг із командою у всіх внутрішніх турнірах минулого сезону. Після програшу «Ромі» було прийнято рішення, можливо, на емоційному ґрунті, довірити команду Сабо. Думав, повториться історія 2004 року, коли ми пройшли «Трабзонспор» і добре виступили в груповому турнірі. Я сподівався на емоційний сплеск. Не вірив, що команда, укомплектована хорошими футболістами, буде так програвати. Змінити ситуацію Йожефу Йожефовичу не вдалось, через проблеми із здоров’ям він був змушений лягти в лікарню. Призначення Олега Лужного за півтора місяця до завершення сезону було природним кроком. Йому нічого не обіцяв, але зауважив, що, якщо вдасться виграти всі сім останніх ігор осінньої частини сезону, довірю йому команду. Йому це не вдалось, і, мабуть, він сам розуміє, що бути головним тренером йому ще рано. Моє стійке переконання – йому потрібно працювати з Юрієм Сьоміним. Якщо Юрій Павлович не заперечуватиме, так і буде. Олегу Лужному я дуже вдячний. Йому все-таки вдалось налагодити певну дисципліну. При цьому одинадцять футболістів вибули через травми, і ми жодного разу у цьому півріччі не змогли залучити оптимальний склад. Певен, що в Юрія Павловича усе вийде і ми ще не скоро говоритимемо про тренерські перестановки.
