- Гра була важкою, але саме в таких матчах, перш за все, виявляється характер команди. За такої спеки футболісти робили все, що могли. До того ж у гравців різний рівень фізичної готовності. Це було зрозуміло. Я про це знаю від Юрія Павловича. До того ж наші «збірники» не встигли відновитись, перш за все, в психологічному плані. Час професіоналам, звісно, перелаштовуватись, але мені здається, що має пройти певний час. Думаю, перемога над «Металургом» надасть гравцям впевненості, тож з кожним наступним поєдинком команда додаватиме. Видно, є потенціал.
Помітно, що той же Кранчар поки не готовий повністю зіграти матч. Але його потенціал і відмінне бачення поля помітні неозброєним оком. Ми чекаємо, що 15 липня до Києва прилетить Велозу, якому також потрібно буде підготуватись. Це буде явне посилення команди. І я сподіваюсь, що цей сезон складеться для нас краще, ніж попередній.
- Ігоре Михайловичу, протягом всього матчу «Динамо» доходило до воріт суперника, але в завершальній стадії у «біло-синіх» мало що виходило…
- Мабуть для цього ми придбали форварда, щоб в атаці була конкуренція. Пішов Андрій Шевченко, а Мілевський неочікувано захворів. У нього повторне запалення ангіни. Якісь гнійні пробки, як мені сказали лікарі. Сподіваюсь, що своїм приходом Рубен посилить нашу команду і збільшить конкуренцію в атакуючій лінії. Без цього неможливо. Гравці, яких ми придбали цього літа, однозначно посилять «Динамо».
- Чи зможе Рубен зіграти вже в наступному турі чемпіонату?
- Це питання не до мене. Він вже тренується. Сподіваюсь, що «підійде» якомога скоріше. Знаєте, ми і посилювались тому що минулого сезону у нас не було «лави запасних». Мабуть тому і не виконали ті завдання, які ставили. Після виходу тих же Гармаша і Гусєва, які перебувають у не зовсім неоднозначному стані, а також після появи Нінковича нам, мабуть, і вдалось дотиснути «Металург». Чому? Тому що з’являється креативність. Суперник не може швидко перелаштуватись, якщо виходить гравець високого рівня. Точно так і в «Шахтарі». Літнє трансферне вікно було спрямоване на те, щоб посилити команду і створити креативність.
- Здалось, що Кранчар ще не звик до нових партнерів…
- Він поки не готовий. Але і не варто забувати, що він не грав майже рік. Кількома хорошими передачами в першому таймі Ніко показав, що вміє грати у футбол. Після його пасу мав забивати Дуду. В парі епізодів неоднозначно зіграв Браун. Але я ще раз кажу, що дарувати очки «Динамо» ніхто не збирається. Мабуть тому цей матч і викликав такий ажіотаж. Якби поєдинок завершився в нічию, сказали б, що гра була нудною. Емоцій би не було. А перемога є перемога. Ми завоювали три очки. Я привітав хлопців. Сказав їм, щоб готувались краще, адже наступні матчі будуть не менш важкими.
- Ви заговорили про Андрія Шевченка…
- Ви знаєте, у мене немає інформації, чи буде він в «Динамо». Всім відомо, що йому провели нескладну операцію для «чистки» коліна. Ще раз кажу: вибір і м’яч на його боці. Ми з Андрієм телефонуємо один одному. Він зараз відпочиває. Він це заслужив. Якщо він прийде в команду, то ніколи не буде тягарем для неї. Якщо прийде – однозначно посилить нас. Для нього в будь-якій якості двері «Динамо» завжди відкриті.
- Ігоре Михайловичу, з приводу Алієва пропозиція надійшла лише від «Дніпра»?
- Можливо щодо Алієва і виникли б пропозиції, але ми не намагались зіграти на підйомі його трансферної ціни. Було кілька чуток, що ним цікавляться певні російські клуби. Але до конкретики справа не дійшла. Можливо вони вичікували. Всі знали, що він не травмований і готується до сезону. Але конкретна пропозиція надійшла лише від «Дніпра». Вважаю, що Саша має привести себе в ті кондиції, в яких був, коли Юрій Павлович довіряв йому під час свого першого сезону в «Динамо», а потім і в «Локомотиві». Ми його віддали в оренду на півроку. Через півроку ми не матимемо жодних забов’язань перед «Дніпром». Якщо до того часу Алієв буде в нормальному стані, ми повернемо його до Києва.
- Чи пов'язаний трансфер Алієва з якимись проблемами?
- Ні, жодних проблем не було. Ви ж знаєте, я людина відкрита і пряма. Коли Алієв поводився погано, я називав речі своїми іменами. Називав його навіть неординарними словами. Сьогодні я можу сказати, що Саша – сім’янин, до якого в плані дисципліни у мене немає претензій. А щодо ігрових якостей, претензії я висловлювати не можу. Є тренер, який бачить, що на даний момент є гравці, котрі готові краще за нього і можуть принести команді більше користі. І ви самі розумієте, що тренер ставить вимоги до гравців, а я до тренера. Тут все пов’язано.
- Після кількох втрачених чемпіонських титулів, перемога в національній першості цього сезону є пріоритетною?
- Останнього разу ми ставали чемпіонами під керівництвом Юрія Сьоміна. На чолі з Газзаєвим мали перевагу в сім очок, але в підсумку поступились. В наступному сезоні заграли на повну силу Хачеріді та Ярмоленко, почали підпускати до «основи» Гармаша. А минулого сезону ми самі втратили чемпіонство, але є також інші фактори, які зіграли важливу роль. Я б сказав, що чемпіонство донецького «Шахтаря» мало неприємний відтінок. Якщо цей чемпіонат буде чесним і прозорим, а привила диктуватимуться для всіх однаково, ми поборемось за золоті нагороди і не одній команді попсуємо нерви!
Андрій Недбайло
