Президент «Динамо» Ігор Суркіс відповів на актуальні питання в ефірі програми «ПроФутбол», яка виходить на телеканалі «2+2».
- Чи задовольнила вас весняна частина сезону у виконанні «Динамо»?
- Ми не можемо окремо розглядати осінь та весну, необхідно говорити про сезон у цілому. Мене, як президента клубу, нічого, окрім першого місця, задовольнити не може. Ми ставимо максимальні завдання, і навіть якщо виграємо Кубок, я би не сказав, що це покращить враження від не зовсім вдалого сезону. Перше місце в чемпіонаті дає прямий шлях до Ліги чемпіонів, це має на увазі абсолютно іншу підготовку до сезону: можна спокійно втягуватися й до групового етапу Ліги чемпіонів підійти в хороших кондиціях. Фінал Кубка з «Шахтарем», звичайно, престижний, такого фіналу не було вже кілька років. Він стане показником, в якому стані ми підійдемо до євросезону, адже «Шахтар» є чвертьфіналістом Ліги чемпіонів. На тому етапі, який нам доведеться пройти, сильніше команд не буде, оскільки «Динамо» перебуває в числі сіяних команд обох кваліфікаційних раундів. Гадаю, це буде хорошою перевіркою. Матч дасть відповідь на питання, які позиції необхідно підсилювати. А поєдинок за Суперкубок покаже, чи правильно ми посилилися, і чи потрібні ще придбання. Ми зробимо все можливе, щоб потрапити до групового етапу Ліги чемпіонів.
- Які позиції, на думку Юрія Сьоміна, вимагають підсилення вже зараз?
- Нам потрібен нападник і гравець до середини поля.
- Зазвичай «Динамо» бере молодих, перспективних форвардів. Можливо, варто під євротурнір запросити досвідченого гравця?
- Юрій Павлович поставив завдання придбати якраз уже зформованого футболіста, який із перших хвилин зможе допомогти команді.
- Чи є конкретні претенденти?
- Так. Сезон добігає завершення, і ми вже працюємо в цьому напрямі.
- Якщо «Динамо» підійде до єврокубків у найкращій формі, потім може настати спад. Як цього уникнути?
- Мені здається, що ми не пройшли «Брагу» та поступилися «Дніпру» якраз через коротку лаву запасних. Хоча, у Дніпропетровську зараз конкурентоздатна та сильна команда, що вона показала й у матчі з нами, й у півфіналі Кубка з «Шахтарем». Але ви не забувайте, що в матчі з «Волинню» в другому таймі в нас грало вісім українців плюс Ель Каддурі, Єременко та Бетао. Тому купувати футболістів на перспективу зараз не має сенсу. У нас є своя перспектива в особі Калитвинцева, Зозули, Гармаша. Якщо й купувати, то футболістів, які сформувалися, які будуть грати і доводити, що вони можуть дати результат уже сьогодні. А молоді хлопці мають намагатися їх витіснити з основного складу. Така філософія, на мій погляд, має бути присутньою в команді.
- Шанс давався кожному з названих вами гравців. Але в їхніх діях є присутньою нестабільність. Чому вирвався вперед лише Ярмоленко, ставши одним із найкращих футболістів «Динамо» та України, адже інші тренувалися разом із ним, так само, як і він?
- А хіба ви не критикували Газзаєва за те, що він ставить до складу Ярмоленка, так само, як і самого Ярмоленка? Критика лунала в кожній передачі, яка виходила на наших екранах. Але якби Андрію не було надано можливості через усе це пройти, звичайно, він би не став тим, ким є сьогодні, а сидів би на лавці запасних так само, як і Зозуля. Гравцю потрібно дати шанс, у нього має повірити тренер і розуміти, що він обов’язково припуститься своєї кількості помилок.
Гравець має пройти це випробування, а також випробування славою, грошима, а це вдається далеко не кожному футболісту, навіть видатному. Але Ярмоленко, схоже, це подолав. Важливо мати на полі такого «батька», як Шевченко, з ним молодь має швидше адаптуватися до слави, грошей, можливості сьогодні грати, а завтра не потрапити до основного складу. У нас є ціла низка футболістів, той же Хачеріді, наприклад, які не розуміють цього. Із шансу потрібно скористатися, тому що потім його може не бути, на його місце прийде сильніший футболіст, а він сяде на лавку запасних. Словом, ті ж Зозуля, Гармаш мають працювати навіть більше, ніж їм пропонується це робити в тренувальному процесі. Шевченко та Ребров стали зірками, тому що свого часу я особисто бачив, як вони залишалися після тренувань і били по воротах ще по півтори-дві години, до тих пір, поки не стає темно.
- У Шевченка на полі роль ватажка?
- Шевченко – патріот, причому не лише «Динамо», а футболу, він справжній професіонал, які мають бути в сучасному футболі. Якби в команді зібралося одинадцять таких професіоналів, плюс ті, хто сидить на лавці запасних, до них прагнули, команда могла б досягти великих успіхів.
- Як ви, так і Олександр Шовковський після матчів із «Брагою» казали про те, що з деякими футболістами необхідно провести бесіду, що вони себе переоцінили. Чи відбулася подібна розмова?
- В першу чергу, таку розмову з командою мав провести головний тренер. Я, як президент клубу, звичайно, постійно проводжу розмови з гравцями, особливо з молодими хлопцями. Вік футболіста – дуже короткий: сьогодні ти на піку слави, заробляєш гроші, тебе впізнають, а завтра тебе не знає ніхто. Взяти, приміром, Алієва. Людина два місяці практично нічого не робила. Ніхто сьогодні не скаже, що Алієв – поганий футболіст. Не може ж гравець, який став найкращим у чемпіонаті Росії за системою «гол+пас», раптом розучитися грати у футбол! Сьомін наполягав на поверненні Алієва до «Динамо», й в останній день трансферного вікна мої помічники зробили все можливе, щоб цей перехід відбувся. А не провина самого Алієва в тому, що він не може заграти на колишньому рівні? Адже він не готовий, тому що два місяці нічого не робив. Весь цей час він думав, як піти з «Локомотиву», і чи забере його «Динамо», тоді як команда серйозно та цілеспрямовано готувалася до відповідальних матчів.
- Ви готові взяти на себе відповідальність та пообіцяти, що влітку ми побачимо того Алієва, якого ми бачили в чемпіонаті Росії?
- Я гарантую, що влітку Алієв буде тим же футболістом, якого ми бачили в чемпіонаті Росії, та якого ми бачили до його від’їзду з «Динамо».
- Як прокоментуєте ситуацію, що сталася під час матчу Кубка України з «Арсеналом» на фанатській трибуні «Динамо», коли стюарди були побиті й викинуті з сектору?
- Велика кількість стюардів на цьому матчі була з однієї простої причини: гра підвищеної відповідальності, на трибунах перебували вболівальники «Динамо» та «Арсеналу», які не відрізняються дружніми стосунками. Наші вболівальники вважають, що їх не мають охороняти, а інакше це в них викликає роздратування. Але у футболі є певні правила. Ви зрозумійте, їх сидить півтори тисячі людей. Я їм усім довіряю, я їм усім вдячний за те, що вони вболівають за «Динамо», за те, що вони нас підтримували в матчі з «Шахтарем». Без їхньої підтримки, можливо, й не було б як перемоги над «гірниками», так й інших перемог. Але серед тих уболівальників, які приходять на ці два сектори, може опинитися одна людина, яка спеціально піде на провокацію. Але ми не можемо припустити беззаконня на стадіоні, адже в інших секторах сидять діти, жінки. Ми пішли на те, щоб міліція залишалася за межами стадіону, а в секторах перебували лише стюарди. Гадаю, було присутнім непорозуміння між людьми, які відповідають за проведення матчу (я маю на увазі нашу службу «сек’юріті»), та лідерами фанатського руху. Напевно, потрібно було з ними зустрітися до матчу й порозумітися, що останнім часом ми робимо легко та просто. Слава богу, ніхто не постраждав. Сьогодні ми побачили підтримку вболівальників «Динамо» в матчі з «Волинню» з першої до останньої хвилини. Гадаю, інцидент вичерпано. Наступного тижня в мене призначено зустріч із керівниками нашого фан-руху, ми вислухаємо один одного й, упевнений, порозуміємося.
- Чому «Динамо» не може зібрати 17 тисяч уболівальників на свої домашні матчі в 3,5-мільйоному місті?
- Що значить «зібрати»? Мені, або моїм співробітникам йти містом та роздавати квитки? Ми зберемо. Але вболівальник тим і цінний, що він сам купує квитки та приходить на стадіон. У нас достатньо дешеві квитки – як на чемпіонат України, так і на Лігу Європи – і стадіон заповнюється. Мені здається, якщо команда буде грати, показувати видовищний футбол, то й уболівальники будуть приходити. Але київський уболівальник розпещений, він хоче величезних перемог. Невихід до півфіналу Ліги Європи вже розцінюється як трагедія. Київ бачив великі перемоги й успіхи «Динамо» – це чвертьфінал і півфінали Ліги чемпіонів, це і два виграних Кубка Кубків. Уболівальників, які пам’ятають ці перемоги, залишилося небагато, а нові, напевно, ще не зросли. Потрібно працювати в цьому напрямі, однозначно, чим ми й займаємося, зокрема, роздаємо величезну кількість квитків у школах, тим самим намагаючись виховувати нового вболівальника.
Але, знову ж таки, багато залежить від тих людей, які вже приходять на стадіон та підтримують команду. Мова про фанатську групу. Я їм уже казав, що можу йти на будь-які поступки. Можу навіть іноді дозволити використання файєрів, і клуб готовий за це сплатити штраф. Але я ніколи не погоджуся з ними, якщо вони будуть нецензурно висловлюватися з трибун, ображати суперника. А ми це все чуємо. Ми чуємо, як ображають суддів, як зовсім нещодавно ображали вболівальників «Арсеналу». Грають дві команди, і твої улюбленці мають довести свою перевагу на полі. Все інше в будь-який момент може вийти за рамки нормальних цивілізованих стосунків. Я же бачу, що сьогодні на футбол приходять і бабусі, і дідусі, приходять діти. Я, як президент клубу, намагаюся достукатися до людей, щоб вони поводилися цивілізовано. Чесно кажучи, свою доньку я не завжди приводжу на стадіон. Сьогодні матюки лунають не лише в нас, але й на інших стадіонах. Узяти нещодавній приклад з уболівальниками «Шахтаря». Адже зрозуміло, як закінчується слово на банері, сьогодні немає людей, які не вміють читати... Нам потрібно виховувати вболівальників. Передусім, активну участь має брати Прем’єр-ліга. Вона має не лише штрафувати, а саме виховувати вболівальників. Це ж стосується і Федерації футболу України, і самих клубів. Ми маємо визначати людей, які спричиняють безлади, не пускати їх на футбол. Ми маємо ставати демократичною, нормальною країною. Адже подібного немає ані в Німеччині, ані в Іспанії!
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
