- Завдяки чому сьогодні вдалося перемогти "Шахтар"?
- Завдяки характеру, упевненій грі і перемоги в турнірі пам'яті Валерія Лобановського. Сьогодні, я вважаю, ми подолали комплекс перед донецьким "Шахтарем", ми давно не перемагали цю команду. Кілька днів тому ми виграли у "Шахтаря", цей матч може стати ключовим у боротьбі за чемпіонство, хоч не можна говорити, що, обігравши гірників, ми вирішили всі свої проблеми у чемпіонаті. Природно, нині маємо вигравати золоті медалі першості, хоч місяць тому ми таке завдання навіть і не розглядали. Сьогодні ж, у фіналі Кубка України, глядачі побачили абсолютно рівну гру у виконанні "Динамо" і "Шахтаря", але нам більше пощастило: "Шахтар" виглядав переконливіше у першому таймі, ми - у другому. У відповідь на наші перебудови, які були зроблені у другому таймі, на мій погляд, тренер "Шахтаря" або не встиг скоординувати дії своєї команди, або команда просто "підсіла", втомилася. Але загалом це був справжній, гідний фінал, в якому справді грали дві найкращі команди країни.
- Хто у складі "Шахтаря" вам сподобався?
- Мені сподобалася самовіддача і "Шахтаря", і "Динамо". Адже грати в таких умовах складно. Сидіти і дивитися за цим видовищем непросто, а грати набагато важче.
- Якби на полі змагалося менше легіонерів, самовіддача була б більшою?
- Сьогодні за самовіддачею взагалі не можна мати ніяких претензій до жодної з команд.
- Чи вірили у загальний успіх після гола Воробея?
- Я за будь-якого результату вірю в успіх своєї команди аж до фінального свистка. Якщо я не буду вірити в успіх своєї команди, то який же я президент клубу? Воробей забив приголомшливий м'яч, подібною була відповідь Хацкевича, який, до речі, спрямував м'яч в той же кут.
Що ж, нині вилітаю на фінал євроліги, вболіватиму за Андрія Шевченка. І одразу - до Запоріжжя.
Матеріал газети "Український футбол"
