Шановний Ігорю Васильовичу!
Приєднуючись до ювілейних вітань на Вашу адресу, віддаю належне людині, яка, навіть лишаючись за кадром, є причетною до всіх гучних успіхів футбольної команди київського «Динамо».
У вік космічних спортивних швидкостей, коли блискавичні думки треба підкріплювати координацією, спритністю й атлетизмом, майстрам шкіряного м’яча конче треба усвідомлювати, що їхні ноги – в надійних і турботливих руках. Наші футболісти щодо цього – абсолютно спокійні, відтоді, коли Ви, ще на посаді завідувача відділенням клініки «Борис», прийняли перших пацієнтів у динамівській формі.
Під час жахливої війни Ваша шляхетна професія набуває особливого змісту й особливого значення. Тому найперше побажання – це побажання нашої якнайскорішої Перемоги над російськими загарбниками. Та звитяга неодмінно відбудеться – зокрема й завдяки героїзму всіх медиків, на яких уже чекають мирні фронти відбудови міцної європейської держави.
Нехай доля і воля ніколи не зраджують Вам, дорогий ювіляре. Божої Вам ласки в усіх добрих справах і помислах. Миру, злагоди та гармонії, щасливих миттєвостей спілкування з рідними та близькими. А ще – радісних, яскравих емоцій від футболу.
З повагою, Григорій СУРКІС
