- Я дуже радий бачити всіх вас тут. Для нас дуже важливо, що організовуються такі зустрічі. Сьогодні, може, не найлегший день, адже вчора ми поступилися «Зорі». Сподіваюся, наступні матчі складуться краще. Але для мене важливо, що я сьогодні тут. Дякую, що прийшли.
- Як ви прийшли до того, що вирішили стати футболістом?
- Це мрія - грати у футбол щодня, те, що я люблю найбільше. Це було моєю мрією з дитинства. В Уругваї футбол - найпопулярніший вид спорту. Це маленька країна, але майже кожен хлопчик хоче стати футболістом. Це великий привілей - стати професійним футболістом, оскільки не в кожного це виходить. І це велике випробування для мене - бути футболістом у такому великому клубі так далеко від моєї рідної країни. Я насолоджуюся часом, який проводжу тут, адже в «Динамо» мене добре прийняли.
- Яка ваша улюблена книга?
- Я не так часто читаю, але якщо є час, я віддаю перевагу книгам про спорт.
- Як вам новорічна атмосфера в Україні?
- В Україні я вже вісім місяців. Звичайно, це все відрізняється від моєї країни. Різні традиції, але я вже звик, і мені подобається, як я проводжу час тут. Це зовсім інший досвід, і мені цікаво пізнати іншу культуру. Коли ти футболіст, то ніколи не знаєш, де будеш грати в майбутньому. Що стосується самого Нового року, то у нас в Уругваї святкують із друзями і сім'єю. Але я поки не знаю, як святкують Новий рік в Україні. Може, дізнаюся цього року.
- Як ви ставитеся до нововведень у футболі?
- Мені не подобається система VAR, оскільки вона забирає емоційний накал. Коли треба чекати остаточне рішення, це відбирає саму емоцію футболу. Сподіваюся, у мене ніколи не буде ситуації, коли я заб'ю гол, а потім його скасують через VAR. Сучасні технології входять у футбол, але це не те, що я підтримую.
- Чим є «Динамо» у вашій кар'єрі?
- Я віддаю перевагу насолоджуватися тим, що наразі маю. Для мене «Динамо» - це дуже важливий клуб. Може, для вас я просто уругвайський футболіст, який приїхав здалеку, але намагаюся дати все, що можу. Кожен гравець, який приїжджає в «Динамо», намагається вписати своє ім'я в історію клубу. Може, я залишуся тут на багато років, може, піду в грудні. Футбол непередбачуваний. Зараз насолоджуюся тим, що я - гравець київського «Динамо».
- У скільки років ви забили перший гол у своїй професійній кар'єрі?
- У 18 років. В Уругваї.
- Вам подобаються інші види спорту, крім футболу?
- Я люблю грати в теніс або баскетбол, коли в мене вихідний. Але якщо потрібно буде вибирати щось одне, то я виберу лижі.
- Які у вас стосунки з Вербичем за межами поля?
- Я хочу грати разом із ним більше. Так, у нас одна позиція, але ми все ж таки різні вінгери. У Беньяміна права нога, у мене - ліва. У нас різна манера гри. Гадаю, це перший клуб, де мене пов'язує дружба з людиною, з якою я граю на одній позиції. Мені б хотілося, щоб не вибирали між нами, а ми обидва були в стартовому складі.
- Чому жіночий футбол менш популярний, ніж чоловічий?
- Важке питання. Я думаю, що жіночий футбол стає все більш популярним. Але все ж спочатку був чоловічий футбол. Сподіваюся, що і жіночий футбол згодом набуде більшої популярності.
- Якщо не футболістом, то ким би ви стали?
- Мені не вистачило два роки, щоб закінчити університет. Якби не футбол, я б закінчив університет за фахом «бізнес-адміністрування».
- Як вас прийняли в «Динамо»?
- Коли я вперше потрапив сюди, було важко знайти спільну мову. Зараз же я вивчаю мову. Намагаюся спілкуватися з гравцями, хто володіє англійською. Сподіваюся, наступного разу на такій прес-конференції я зможу говорити російською.
- Хто найвеселіший у «Динамо»?
- Напевно, Гармаш. У нього позитивний погляд на речі, що важливо для нього і всієї команди.
- Улюблене місце в Києві?
- Мені подобається центр, прогулятися Хрещатиком по неділях. Я, правда, багато місць і не знаю. Ще мені подобається місце, де я живу. Також мені подобається проводити час удома.
- З кого брали приклад, коли починали грати у футбол?
- Коли я був маленький, то найкращим гравцем був Роналдо. Бразильський Роналдо, справжній. Коли мені було 10 років, він виграв чемпіонат світу, тому для мене він був найкращим.
- Чи ходили Ви на концерти в Києві?
- Я люблю іспанську музику. В Україні я не був на концертах. Я хотів сходити в липні на Maluma, але ми були на зборах.
- Що мотивувало Вас на початку кар'єри?
- Я вважаю, що щоразу людина знаходить у собі нову мотивацію. Коли ти молодий футболіст, тобі хочеться себе проявити, показати хороший старт. Далі хочеш зіграти в найкращій команді. Для мене, наприклад, мотивацією було поїхати в Європу. У мене була можливість пограти в Іспанії та Англії, тому виклики були щодня. У «Динамо» моя мотивація - виграти чемпіонство.
- Якщо «Динамо» виграє Лігу Європи, зробите тату з емблемою клубу?
- Якщо виграємо, то організуємо вечірку і зробимо (сміється).
- Як ви відновлюєте свої сили після програних матчів?
- Звичайно, після програної гри емоції не найкращі. Ми повинні вигравати такі ігри, але вчора «Зоря», гадаю, грала краще, ніж ми. Як команда ми краще, ніж вони, але вчора не показали це. Ми повинні вигравати такі ігри. Це нелегко, але сьогодні ми намагаємося забути про поразку. У нас у четвер дуже важлива гра. У футболі іноді потрібно швидко забувати, адже через три дні у тебе нова важлива гра. Усю нашу енергію потрібно направити на наступну гру, а не думати про минуле, що було не так. Сподіваюся, ви всі будете в четвер і розділите з нами перемогу.
- Хто вас підтримує після матчів?
- Дружина. Але зараз її немає в Києві, вона повернулася до Уругваю. Вона зі мною завжди - і після поразок і після перемог. А також моя сім'я і друзі, які підтримують.
- Якби ви стали президентом клубу, то кого б підписали з «Динамо»? Або з інших клубів.
- Для мене це дуже просте питання. Перший - Мессі. Другий - Луїс Суарес. Тому що він уругваєць. Усе (сміється).
- З якою командою хотіли б зустрітися в плей-оф Ліги Європи?
- Проти «Манчестер Юнайтед» у мене вже був шанс зіграти, тому вибрав би суперника нижче рівнем, щоб точно пройти далі.
Фото: Оксана Васильєва
