Талант із країни фараонів
Мохамед Салах – вихованець школи клубу «Араб Контракторс» (відомого також під назвою «Мокавлун»), де він був гравцем основного складу з 2010 року. Після трагедії в Порт-Саїді на початку 2012 року чемпіонат Єгипту було призупинено. Можливо, саме це спонукало Салаха вже влітку того ж року переїхати до Європи. Однак обрав він аж ніяк не топ-чемпіонат Старого Світу. Ще навесні він підписав чотирирічний контракт зі швейцарським «Базелем», який набрав чинності вже влітку, в день 20-річчя Мохамеда.
Дебют за новий клуб припав на матчі відбіркового туру Ліги чемпіонів. «Базель» не пробився до групової стадії, зате в Лізі Європи дійшов до півфіналу. Вже тоді Салах звернув на себе увагу всієї футбольної Європи.
Ще більш голосно він заявив про себе в сезоні 2012/2013. У груповому раунді Ліги чемпіонів «Базель» двічі переграв «Челсі» Жозе Моуріньо, й обидва рази завдяки голам єгипетського форварда. У домашньому матчі він став автором єдиного м'яча, а на «Стемфорд Бридж» зрівняв рахунок, після чого команда Мурата Якіна вирвала перемогу.
Взимку того ж сезону Мохамед уже приміряв футболку «Челсі» з 15-м номером на презентації в Лондоні після того, як він уклав із клубом п'ятирічну угоду, а Роман Абрамович перевів на рахунок «Базеля» 13 із половиною мільйонів євро.
Визначними рисами у грі Салаха є його вибухова швидкість та непередбачуваність у прийнятті рішень, нескінченна імпровізація на футбольному полі.
Варто відзначити персональні нагороди єгипетського дарування. Салах неодноразово визнавався найкращим – за підсумками 2013 року він став найкращим гравцем чемпіонату Швейцарії, а в 2012 році отримав титул найкращого молодого футболіста африканського континенту.
Однак у новому сезоні Салах міцно засів на лаві запасних, із чим форвард категорично не захотів миритися. Взимку поповзли чутки про його можливий трансфер або оренду до іншого клубу, які спочатку Жозе Моуріньо відкидав, заявляючи, що, враховуючи кадровий дефіцит, форвард потрібен його команді. Проте втримати Мохамеда «особливому» не вдалося, й в останній день трансферного вікна Салах на правах оренди переїхав на Апенніни, до Флоренції.
За неповних три місяці в Італії Салах став однією із ключових персон у команді Монтелли. У серії А він провів дев'ять матчів (чотири з яких – у стартовому складі), забивши чотири голи. Мабуть, найяскравішим для нього поки є виїзний кубковий матч «Фіорентини» проти «Ювентуса», в якому дубль єгиптянина приніс «фіалкам» перемогу. Один із голів у тому поєдинку він забив, протягнувши м'яча через цілих 70 метрів. Корисний Салах й у підіграванні партнерам, й у завершенні атак – нерідко його можна побачити на вістрі, у штрафному майданчику суперника.
Салах виходив у стартовому складі в усіх п'яти матчах «Фіорентини» в Лізі Європи цього року, відзначившись одним голом (у грі з «Тоттенхемом»).
Від хлопця зі 130-го кілометра до лідера «Динамо»
У київському «Динамо» є гравець, який, напевно, має набагато більший вплив на варіативність та креативність гри команди в нападі, та й на малюнок гри загалом, ніж Салах у «Фіорентині».
Цей гравець так само, як і єгиптянин, грає переважно на правому фланзі атаки. Це один із лідерів «Динамо» та національної збірної України, другий віце-капітан «біло-синіх» Андрій Ярмоленко. Як і Салаха, Ярмоленка відзначають його креативність, вміння взяти гру на себе та самотужки вирішити будь-який епізод на користь своєї команди. І в майбутній грі, в якій «Динамо» потрібно будь-що забити гол, ця його майстерність, як і вміння відтягнути на себе, відвернути увагу відразу кількох гравців команди-суперниці, вкрай важливі.
Незважаючи на наполегливі чутки про ймовірний перехід Ярмоленка до одного з європейських топ-клубів (у тому числі й до «Челсі», якому належить контракт Салаха), які активно мусуються в пресі не лише в періоди трансферних вікон, але й посеред сезону, Андрій продовжує рухатися до своєї мети – досягти успіху та завоювати трофеї, виступаючи за свій рідний клуб, київське «Динамо».
У нинішньому сезоні «біло-сині», очолювані Сергієм Ребровим, як ніколи за останні кілька сезонів близькі до успіху на внутрішній арені. І в єврокубку команда дісталася до пізньої стадії – чвертьфіналу Ліги Європи. Зробити ще один крок, ще більше наблизитися до заповітної мрії своїй команді має допомогти Ярмоленко, якого європейські суперники «біло-синіх» частіше за інших називають головною зіркою та найнебезпечнішим гравцем у нинішньому «Динамо».
У поточному сезоні Ярмоленко вже досяг свого середнього показника за кількістю голів за сезон у Прем'єр-лізі. При тому, що чемпіонат проводиться з 26-ти турів, а не з 30-ти, у доробку Ярмоленка на даний момент уже 11 м'ячів (у попередніх чотирьох сезонах було 11, 12, 11 та 12). Поділяючи з Артемом Кравцем титул найкращого бомбардира команди в чемпіонаті, Андрій є одним із найкращих бомбардирів команди й у Лізі Європи, так само, як і Олег Гусєв, забивши 4 м'ячі (у десяти матчах, усі в стартовому складі).
Ярмоленко на три роки старший, і, отже, досвідченіший за свого зоряного візаві. Але головне – він набагато довше грає за свою нинішню команду, набагато краще розуміє та відчуває на футбольному полі своїх партнерів, що дає йому беззаперечну перевагу, адже Салах виступає за «Фіорентину» без малого три місяці, й поки всі найкращі епізоди за його участі найчастіше є лише результатом високої індивідуальної майстерності.
У Андрія же в доробку вже вісім гольових передач в УПЛ та шість у Лізі Європи цього сезону. Залишилося лише продемонструвати свої найкращі якості й найкращу гру на полі у вкрай вирішальний момент – у четвер на полі «Артеміо Франкі».
Ігор Бондаренко
* колаж Богдан Ілюк
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
