Кумири 60-х років минулого століття: преса про гравців «Динамо» Київ

Кумири 60-х років минулого століття: преса про гравців «Динамо» Київ

Хто ж найбільше сприяв цьому? Чиї заслуги найбільші? Аби назвати «кумирів» цих років, слід визначити, як зараз кажуть, рейтинг гравців, оцінити їхні досягнення. Ще з десять років тому в газеті «Український футбол» існувала рубрика «Клуб шанувальників футболу України», більш відома за скороченою абревіатурою «КШУФ». І саме на сторінках цієї рубрики за визначеними критеріями був наведений рейтинг кожного відомого гравця України всіх часів (узагальнені результати були надруковані в таблиці до КШУФ No41 в січні 2012 року).

Цей рейтинг визначав 18 найкращих футболістів «Динамо» 60-х років. Першим був Віктор СЕРЕБРЯНИКОВ, у доробку якого 4 чемпіонські титули (1961, 1966, 1967 і 1968 рр.). Тричі він був срібним призером чемпіонатів СРСР (1960, 1965 і 1969 рр.), двічі – володарем Кубка СРСР (1964 і 1966 рр.). 1966 року у складі збірної СРСР став півфіналістом Кубку світу. 1969 року був визнаний найкращим футболістом України.

Небагато поступився йому Йожеф САБО, теж півфіналіст Кубка світу у складі збірної СРСР, якого з повною відповідальністю можна вважати другим за рейтингом у ці роки.

Обидва видатні динамівці користувалися заслуженою увагою тодішніх засобів масової інформації. Але за цим показником вони поступалися Юрію ВОЙНОВУ. Причина була очевидна: у складі збірної СРСР 1960 року Войнов став володарем Кубка Європи, і хоча титулів у складі «Динамо» він мав не так багато, але єдиний за всю історію команди чемпіон Європи був на початку 60-х років найбільшою зіркою. Мало хто знає, що спеціальною комісією ФІФА (до святкування 70-річного ювілею цієї світової організації футболу) саме Юрій Войнов визнаний найкращим футболістом світу 1960 року. І ще одна цікава деталь: кольорове фото Войнова першим із гравців «Динамо» потрапило на обкладинку всесоюзного журналу «Спортивные игры» No 3 за 1961 рік.

Слід зазначити, що в часи першого злету «Динамо», коли 1961 року кияни вперше стали чемпіонами Радянського Союзу, ніхто з уболівальників «зірок» у тій команді не виділяв. Відзначали всіх без винятку, та й преса тих часів вела розмову не про окремих «зірок», а саме про «команду-зірку». Але особливі улюбленці в київської публіки, звісно, тоді були.

Та чи був саме Юрій Войнов кумиром київських уболівальників? Ні! На початку 60-х кумирами публіки були виключно уродженці Києва, тобто свої, рідні, яких усі знали й про яких усі все знали, бо вони мешкали поруч і були, як кажуть, «з того ж тіста», що й самі вболівальники. Справді, своїх гравців народ тоді називав на прізвиська. І це слід було заслужити. Не мав прізвиська лише Андрій БІБА (тричі чемпіон СРСР, двічі срібний призер і володар Кубка СРСР, визнаний найкращим гравцем в СРСР 1966 року), але це лише завдяки його гучному й промовистому «футбольному» прізвищу.

З молодих найулюбленішими були Віктор КАНЕВСЬКИЙ («Канєва») та Вадим СОСНИХІН («Сосна»). Дуже шанували Валерія ЛОБАНОВСЬКОГО («Лобан») й Олега БАЗИЛЕВИЧА («Базиль»). Серед кумирів київських уболівальників був певний час і Валентин ТРОЯНОВСЬКИЙ («Валет»), який, на жаль, не витримав слави й досить рано залишив великий футбол через «порушення режиму», як тоді завуальовано називали пияцтво.

Уже в другій половині 60-х років на небосхилі зійшли зірки киянина Володимира МУНТЯНА («Муні»), а через деякий час й Анатолія БИШОВЦЯ («Биша»), які теж заслужено стали кумирами київських уболівальників.

Корінних киян у ті роки не було лише серед воротарів «Динамо». У 60-ті найкращим був Євген РУДАКОВ, трохи позаду за ним, відстаючи, – Віктор БАННІКОВ, а Олег МАКАРОВ замикав цей перелік 18 найкращих за рейтингом.

А ось, власне, і рейтинг динамівців 60-х:

1. Віктор Серебряников – 268

2. Йожеф Сабо – 226

3. Андрій Біба – 140

4. Володимир Мунтян – 134

5. Василь Турянчик – 134

6. Володимир Соснихін – 120

7. Юрій Войнов – 120

8. Леонід Островський – 116

9. Анатолій Бишовець – 108

10. Віталій Хмельницький – 104

11. Ференц Медвідь – 98

12. Анатолій Пузач – 96

13. Євген Рудаков – 96

14. Віктор Банніков – 84

15. Олег Базилевич – 76

16. Валерій Лобановський – 56

17. Віктор Каневський – 48

18. Олег Макаров – 48

Матеріал уперше було опубліковано у клубному журналі «Динамо»

Інші новини

Титульний партнер
Технічний партнер
Офіційний партнер