Лобановський, Блохін та інші (1987 рік, 58 хвилин)
Режисери – Юрій Ткаченко і Юрій Некрасов
Відмінна стрічка відомого українського режисера Юрія Ткаченка, який створив цілий ряд прекрасних документальних шедеврів. Серед них і футбольні – «Суперкубок» (1975), «Лобановський. Роздуми про футбол »(1982), окремі кадри якого використані і в даному витворі, яке побачило світ незабаром після закінчення історичного сезону-1986. Легендарний грузинський коментатор Коте Махарадзе в ролі ведучого та інтерв'юера - феноменальна знахідка, що дозволяє фактично зазирнути за лаштунки і підштовхнути Валерія Лобановського, Олега Блохіна, Ігоря Бєланова та Анатолія Зеленцова до довірчих, практично задушевних бесід. Не відмовте собі у задоволенні.
75 хвилин з Валерієм Лобановським (2002 рік)
Режисери – Олексій Андронов і Семен Случевський
Картина являє собою останнє дане на камеру розгорнуте інтерв'ю видатного тренера. Автори – заслужений журналіст України Семен Случевський і відомий російський телеведучий Олексій Андронов -–подали бесіду з Валерієм Васильовичем як його монолог. У своєму робочому кабінеті, неспішно і з розстановкою Метр формулює непорушні футбольні істини та розставляє важливі акценти. Мудро і повчально.
Тренер №1 (2004 рік, 26 хвилин)
Ємна розповідь про тренерську кар'єру Лобановського, яка вийшла на російському ОРТ і зроблена з підкресленою повагою до героя розповіді. «Ефект присутності» досягається за рахунок задіяних персоналій, серед яких ви побачите представників кожної з трьох зіркових команд знаменитого наставника – Володимира Мунтяна, Леоніда Буряка, Ігоря Бєланова, Олексія Михайличенка, Андрія Шевченка. «Його тренерський годинник завжди працював без збоїв. 34 роки. Він завжди говорив, що в житті головне – процес. Процес безперервного руху вперед», – цими надихаючими словами супроводжуються завершальні кадри.
Планета Лобановського (2007 рік, 51 хвилина)
Режисер – Вахтанг Мікеладзе
Тема смерті тренера домінує як на початку, так і в фіналі картини. Автор використовує нетрадиційний підхід до розповіді про життєвий шлях Лобановського, намагається відшукати незримий символізм у подіях, які відбулися. Якщо заплющити очі на декілька фактичних помилок у сценарії, в цілому фільм залишає гарне враження і дивитись його легко. А надання слова соратникам Валерія Васильовича з тренерського цеху – Олегу Базилевичу, Михайлу Коману, Йожефу Сабо та Сергію Мосягіну, а також президенту «Динамо» Ігорю Суркісу безсумнівно є додатковим приводом, щоб зайняти місце біля екрану.
Валерій Лобановський. Аритмія (2008 рік, 42 хвилини)
Режисер – Владислав Станкевич
Відео можна подивитися тут або тут.
У цьому фільмі розповідь про життєві етапи Валерія Лобановського ведеться в жорсткій та хльосткій манері, а сам герой стрічки найчастіше демонструється в розрізі його протистояння важкій державній системі, незважаючи на яке потрібно було і творити, і домагатися результату. Автору вдалося заручитися допомогою людей, по-справжньому близьких до тренера. Крім дочки, дружини старшого брата і однокласника Валерія Васильовича, своїми спогадами тут діляться його друзі та багаторічні однодумці – Олег Базилевич, спортивний менеджер Олег Ошемков і московський журналіст Олександр Горбунов. Тим, хто в темі, сама ця обставина не дозволить пройти повз «Аритмії».
Великі українці. Валерій Лобановський (2008 рік, 29 хвилин)
Режисер – Сергій Долбілов
Стрічка відомого вітчизняного документаліста Сергія Долбілова, що неодноразово звертався до футбольної тематики, стала третьою серією в рамках великого телепроекту, який об'єднав у собі ток-шоу та інтерактивне опитування. Мета – визначити найгідніших особистостей в нашій національній історії. У ролі ведучого виступає перший Президент України і вболівальник з багаторічним стажем Леонід Кравчук, чиї коментарі перемежовуються історичними кадрами, що дозволяють оцінити всю геніальність Валерія Лобановського та цінність залишеної ним спадщини. Фільм дійсно вдався, а тренер у сформованому рейтингу пропустив попереду себе лише п'ятьох видатних українців – Ярослава Мудрого, Миколу Амосова, Степана Бандеру, Тараса Шевченка та Богдана Хмельницького.
Невигадані історії футболу. Лобановський (2013 рік, у 2-х частинах, 48 хвилин)
Режисер – Валерій Коновалов
Ця картина також стала частиною телевізійного проекту. В його рамках Валерій Коновалов розповідав і про Пеле, і про Льва Яшина, і про Дієго Марадону. Глава про Лобановського змушує не тільки сумувати про відхід Метра, скільки захоплюватися плодами його роботи. Причина, очевидно, в підборі учасників, серед яких, крім людей суто футбольних, знайшлося місце і артистам, які вміють забезпечити коментарі належними емоціями, – Армену Джигарханяну, Геннадію Хазанову, Аркадію Арканову та Сергію Мікіцко, який виконав роль ведучого. Цінність розбитого на дві частини витвору це зовсім не знижує, але відрізняє від собі подібних. А усвідомлення кожним із мовців величини таланту нашого тренера не викликає жодних сумнівів.
Лобановський назавжди (2016 рік, 93 хвилини)
Режисер – Леонід Азаров
Про цей шедевр, який два роки тому успішно прокотився по наших кінотеатрах, сказано багато. І навряд чи щось істотне додаси до слів його творців Антона Азарова та Сергія Полховського, президента «Динамо» Ігоря Суркіса, а також одного з авторів «Футбольного клубу», авторитетного тележурналіста Семена Случевського. Хоча все ж варто нагадати про те, що фільм цей на 34-му Міжнародному фестивалі спортивного кіно і телебачення, що проходив у Мілані, взяв перший приз у номінації «Кіно і телефільми про футбол». Хто пропустив, подивіться. Хто бачив, насолодьтеся ще раз. І дітей покликати не забудьте.
