13 травня 2002 року на 64-му році життя помер видатний футболіст і геніальний тренер Валерій Васильович Лобановський. І через сім років пам'ять про Валерія Васильовича живе в наших серцях. Свідоцтво тому - завжди свіжі квіти біля могили тренера на Байковому кладовищі, поруч із пам'ятником на стадіоні «Динамо», численні спогади про спільну роботу учнів і колег. І, звичайно ж, досягнення команди Лобановського, які назавжди залишаться орієнтиром для майбутніх поколінь динамівців.
Сьогодні вранці до могили Валерія Лобановського на Байковому кладовищі поклали квіти рідні та близькі Валерія Васильовича, президент «Динамо» Ігор Суркіс, представники Федерації футболу України, Прем'єр-ліги України, Професійної футбольної ліги України, Київської міської федерації футболу, Київської міськадміністрації, ветерани «Динамо», гравці та тренерський штаб молодіжного складу і «Динамо-2», співробітники ФК «Динамо», журналісти, вболівальники. Перша команда «Динамо» в цей час перебувала в Донецьку, готуючись до матчу з «Шахтарем». Від імені партнерів до Валерія Васильовича прийшли Тіберіу Гіоане та Флорин Чернат, одні з небагатьох легіонерів, які застали відомого тренера.
А опівдні біля входу до стадіону «Динамо», поруч із пам'ятником Валерію Лобановському, пройшов мітинг пам'яті. Присутні вшанували пам'ять тренера хвилиною мовчання, поклали квіти. Під пісні «Рудий соняшник», «Повертайся», «Пам'яті Лобановського» пригадали про людину, яка так багато зробила для кожного з нас, для «Динамо», для футболу, для України... Як говориться, людина жива, поки зберігається пам'ять про неї. В такому разі пам'ять про Валерія Лобановського буде вічною. На стадіоні, який носить його ім'я, біля пам'ятника, завжди будуть люди. Люди, для яких футбол означає більше, ніж просто гра. Точно так, як це було для Валерія Васильовича.
Дивіться фотогалерею "Лобановський в наших серцях"
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
