Дзвінок кореспондента офіційного сайту застав Маріса Верпаковськіса у Ризі, де він разом із сім’єю готуються зустрічати новорічні свята. Неважко здогадатися привід чудового настрою 24-річної “людини Європи” в Латвії, яка подарувала збірній своєї країни путівку до вищого футбольного товариства – 26 грудня Маріс підписав п’ятирічний контракт з київським “Динамо”.
-Уже не дочекаюся 5 січня, коли розпочнеться підготовка до весняної частини сезону, - взяв слово новачок київського клубу. – Кортить приєднатися до нових партнерів і спробувати сили у такому відомому клубі.
-Над пропозицією “Динамо” довго роздумував?
-Перший раз я прибув до Києва на заключний матч Ліги чемпіонів з міланським “Інтером”. Провів переговори з керівництвом клубу і повернувся до Латвії. Через кілька тижнів запропонували знову приїхати до української столиці, де, пройшовши медичний огляд та різноманітні тестування, підписав з “Динамо” п’ятирічний контракт.
-Яка була твоя реакція, коли дізнався про зацікавленість до тебе клубу – незмінного учасника Ліги чемпіонів?
-Чесно кажучи, я у це повірив не одразу. Дуже приємно, коли тобою цікавляться як гравцем, подвійно приємно отримувати запрошення від клубу такого рівня. Президент “Сконто” Індриксон казав про увагу з боку англійських “Вулвергемптона” і “Портсмута”, грецького “Олімпіакоса” і російських “Крильєв Совєтов”. Запрошення від киян надійшло останнім, але воно було найбільш привабливим, в тому числі й зі спортивної точки зору.
-Вже знаєш, з ким доведеться конкурувати за місце “під сонцем”?
-Я такими справами намагаюся не займатись. Ставлю перед собою завдання завоювати місце в основному складі і за можливістю як можна частіше засмучувати воротарів суперників. А кращого з моїх колег за амплуа нехай визначають тренери.
-Одного разу тобі вже доводилось грати проти “Динамо”…
-Так, справа була на московському Кубку Співдружності у 2002 році. Тоді ми програли 0:3, а я провів на полі півтора тайми. У вас тоді була дуже сильна команда, протиставити якій щось серйозне ми були просто не в змозі.
-Хто запам’ятався з того складу “Динамо”, чиї дії імпонують в нинішньому?
-І тоді і зараз у команді явний лідер - Валентин Белькевич. Він відмінно бачить поле, володіє чудовими диригентськими здібностями, пасом. Для будь-якого нападника такий плеймейкер – справжня знахідка. Взагалі, в команді всі гравці дуже високого класу. За осінніми виступами в Лізі чемпіонів у лінії атаки можу виділити Шацьких, Ринкона і Гіоане. Вважаю, тільки фатальне невезіння завадило тепер вже моєму клубові пробитися до весняної частини Ліги чемпіонів.
-Як сприйняли трансфер у київський клуб на батьківщині?
-Усі дуже раді, адже розуміють, що повністю реалізувати свій потенціал можна лише в колективі, який ставить перед собою найвищі завдання. Фахівці та вболівальники вважають, що перехід допоможе мені краще підготуватися до чемпіонату Європи в Португалії, де вперше в історії візьме участь наша збірна. В одному я переконаний – тепер за київське “Динамо” буде вболівати вся Латвія. Я докладу для цього всі сили та вміння.
-Хто з тобою приїде до Києва?
-Обов’язково моя дівчина Баіба. Ми давно зустрічаємося і без неї життя вже важко уявити. Також моєму батькові, відомому в минулому футболісту, а нині дитячому тренеру Ілмару Верпаковськісу запропонували роботу в динамівській ДЮСШ. Свою відповідь він дасть найближчими днями. Ось тоді остаточно “сформується” латвійський десант до Києва.