6 лютого троє молодих захисників «Динамо» дебютували в національній збірній України. Олег Допілка отримав виклик, коли формувався список гравців для товариського матчі із збірною Кіпру. А от Віталій Федорів і Віталій Мандзюк були дозаявлені після того у зв’язку з травмами Андрія Несмачного та Дмитра Чмгринського.
Ми вирішили зробити невеличке бліц-інтерв’ю, задавши хлопцям чотири запитання про їхній дебют:
1. Що відучували, коли довідались про запрошення до національної збірної?
2. Вам довелось попрацювати з Олексієм Михайличенком у молодіжній збірній. Що можете сказати про нього як про тренера?
3. Чи є суттєві відмінності в тренувальних процесах молодіжної і національної збірних?
4. Як вас зустріли партнери по національній збірній, її «старожили»?
Олег Допілка (вийшов у стартовому складі; на 75-й хвилині був замінений Володимиром Єзерським):
1. Звичайно, було несподівано, що мене викликають до національної збірної. У той же час була певна гордість за те, що мене виокремили і викликали до головної команди країни.
2. Олексій Олександрович – висококваліфікований тренер, і йому під силу створити хорошу команду з вітчизняних виконавців.
3. Особливий відмінностей я не помітив. Тренувальний процес проходив у стандартному режимі.
4. Зустріли абсолютно нормально. Допомагали усім, чим могли, підказували. Тому дискомфорту не відчував.
Віталій Федорів (вийшов на заміну у другому таймі, на 75-й хвилині замінивши В’ячеслава Шевчука):
1. Було приємно, що викликали до збірної. Кожен футболіст прагне грати за національну збірну своєї країни, і я не виняток.
2. Мені подобаються тренерські методики Михайличенка. Все-таки друге місце на чемпіонаті Європи – таким результатом не кожен може похвалитись.
3. Зізнаюсь – я відчув певні відмінності. Більш відповідальне ставлення до тренувань, смислове наповнення самих тренувань…Перша команда – це перша команда.
4. Нас зустріли привітно. Ясна річ – нам, новачкам, спочатку важко. Але і досвідчені гравці повинні розуміти, що потихеньку потрібно підпускати до команди молодь – дивитись у майбутнє і працювати на перспективу.
Віталій Мандзюк (вийшов на заміну у другому таймі, замінивши на 89-й хвилині Тараса Михалика):
1. Національна збірна – це престиж для кожного футболіста. При цьому відчував найприємніші відчуття.
2. Олексій Олександрович – хороший тренер. Не так давно працював у «Динамо», за спиною – хороша кар’єра гравця. Подивимось у майбутнє, чого вдасться йому досягнути уже зі старшою командною. Загадувати не стану.
3. У принципі усе те ж саме. На даний момент для Михайличенка головним завданням залишається згуртувати колектив, щоб хлопці розуміли один одного на полі. У такому складі ми виступали вперше, тому, звичайно ж, спостерігалась незіграність.
4. В усіх робочий настрій. Усі один одного знають, тому проблем не було. Досвідчені гравці підказували молодим, що ми сприймали без усіляких зауважень.
