Захисник «Динамо» U19 прокоментував переможний матч проти «Дніпра-1».
- Вітаємо з перемогою! Впевнений результат, хороша гра. Поділись враженнями.
- Все чудово, слава Богу, що виграли. У нас боротьба за чемпіонство, і кожен матч для нас як фінал. Добре, що сьогодні команда налаштувалась. Навіть на розминці відчувалось, що ми будемо добре грати.
- На перших хвилинах забили один м’яч, потім інший м’яч. Це додало вам упевненості?
- Звісно, швидкі м’ячі завжди допомагають, особливо якщо два або три. Ми вже до десятої хвилини вели 2:0 і могли грати з позиції сили, вибігати у вільні зони і спокійно доводити рахунок до розгромного ще в першому таймі. Могли, але не вийшло.
- Який моральний настрій був після втрати очок у минулому турі? Чи швидко оговтались?
- Звісно, всі були засмучені, що зіграли внічию, хоча ми ж не можемо вигравати кожен матч, хоча мусимо, і це потрібно. Такі матчі бувають. Ми подивилися гру, проаналізували. У нас була теорія, де нам тренерський штаб вказав на наші помилки. Сьогодні ми спробували їх виправити. Гадаю, сьогодні у нас все вийшло.
- Розкажи про свій забитий м’яч. Ти гравець оборонного плану, але забиваєш час від часу…
- На кутові я часто підключаюся. Просто у нас була проблема, що ми не могли якісно виконувати кутові. На тижні ми зробили акцент на цьому компоненті, виконали багато кутових, напрацювали комбінації. Сьогодні і Захарченко забив після корнера, і я. На кожен стандарт ми, захисники, йдемо з метою забити гол. Наш захисник Олексій Гусєв є одним із кращих бомбардирів у команді. Немає різниці, яке в тебе амплуа.
- Яке враження склав суперник? Чи змінилась команда у порівнянні з матчем першого кола?
- Не скажу, тому що в першому колі я з цією командою не грав, тому що пропускав матч через дискваліфікацію. Деякі гравці грають з нами у збірній U19. Деякі – старші, приміром Ківінда. Пам’ятаю, що вони грали ще в минулому сезоні. Бачу, що підключають молодших гравців, але є кістяк, гравці, яких підключають з першої команди. Можливо, це тільки на матч із нами. В цілому гарна команда, бажаю їм прогресувати.
- Пропущений м’яч якось вплинув на вас?
- У перерві тренери говорили нам, що дарма ми зупинилися, забивши два голи. Треба було дотиснути суперника, не зупинятися, грати, як з перших хвилин. А ми, забивши два голи, трохи заспокоїлись, подумали, що результат є і можна трохи збавити оберти. Не можна розслаблятися, треба грати з першої до останньої хвилини, і тільки тоді буде результат. Як тільки ти даєш слабинку, тебе за це одразу карають.
- Тобі довелося двічі змінювати амплуа по ходу гри, чи важко це дається?
- Звісно, позиція опорного півзахисника не є моєю рідною, але я там досить багато грав і до цього матчу, і на зборах, і минулого року. Тому для мене в цьому немає нічого нового чи важкого. Тим більше, ті задачі, які дає мені тренерський штаб, не надто важкі. Я їх виконую, тому мені довіряють грати позиції опорного. А позиція центрального захисника – моя рідна, тому для мене не проблема пересунутись вище або нижче. Готовий грати будь-де, де мене поставлять, аби допомогти команді.
- В одному з епізодів у тебе були серйозні претензії до Маткевича, у чому справа?
- Це було коли голкіпер часто віддавав м’яч у центр поля, при цьому м’яч десь 40 метрів летів з рук воротаря. Я дав настанову Маткевичу, аби він грав трохи вужче. Краще нехай введуть м’яч через фланг, і ми перебудуємось. Але це моменти гри, емоції, він не образився. У другому таймі я так само підказував Івану Котусі. Минула хвилина , ми заспокоїлися і грали далі, адже ми тільки хочемо допомогти один одному.