Однак причина його – подія зовсім не радісна. Цього дня всі – й уболівальники «Динамо», й колишні легендарні гравці – зібралися на легендарному стадіоні, аби вшанувати пам'ять легенд клубу, які передчасно пішли з життя – Андрія Баля, Валентина Белькеивча та Андрія Гусіна.
Початку гри передувала урочиста церемонія, під час якої всі присутні вшанували пам'ять тих, хто передчасно пішов з життя.
Теплі слова сказали Григорій та Ігор Суркіси, Віталій Кличко й міністр молоді та спорту Дмитро Булатов.
Потім почалася основна частина – сам матч пам'яті. Таке побачиш рідко, на пам'яті більшості таке й узагалі вперше – в білих та синіх футболках київського «Динамо» на поле вийшли 22 легенди клубу, ще приблизно стільки ж зайняли місця на лавках запасних.
Трибуни вибухнули, коли легенда «біло-синіх» Андрій Шевченко відправив перший м'яч до сітки воріт із передачі Юрія Калитвинцева, але цей гол не було зараховано – боковий арбітр угледів офсайд. «Що ж ти робиш, хіба можна скасовувати таку історичну подію?!» – запитував один із ведучих матчу. Але на те гра й товариська – ніхто з рішенням суддівської бригади не сперечався, й навіть, навпаки, сам Андрій Миколайович підійшов до лайнсмена та потиснув йому руку.
Перший гол забила не одна легенда, а інша – головний тренер «Динамо» Сергій Ребров. Він завершив класну комбінацію, гольовий пас у якій віддав Ігор Бєланов. До речі, Сергій Станіславович був, мабуть, найкращим на полі.
Він був єдиним гравцем, хто встигав скрізь – й організовував атаки, й завершував їх, й відпрацьовував у обороні, опиняючись на позиції останнього захисника та підстраховуючи своїх партнерів.
Багато людей хотіли побачити знамениту зв'язку, яка наводила жах на всю футбольну Європу, – Шевченко та Ребров. Дві легенди сьогодні грали в різних кольорах, Андрій Миколайович – за «синіх», Сергій Станіславович – за «білих», але від цього гра була не менш цікавою. В одному з епізодів Сергій Ребров жартома завалив на газон свого давнього друга та партнера. Зрозуміло було, що дружнього реверансу у відповідь від Шевченка довго чекати не доведеться.
«Ми не ділили склади за віком, – сказав під час гри один із організаторів та в той же час учасників матчу Олексій Михайличенко. – Так вийшло навіть краще. Чи можна було ще уявити, щоб разом, в одній команді, грали Шевченко та Протасов, Ребров та Заваров, Ващук та Дем'яненко, Кузнецов та Каладзе?!»
«Динамо»! «Динамо»! – скандував практично повний стадіон, і це, мабуть, був унікальний випадок, коли таким чином уболівальники підтримували одночасно обидві команди, адже обидві вони грали у футболках із динамівською емблемою.
Другий тайм був не менш видовищним, ніж перший, але до того ж ще й багатим на голи. На самому початку тайму рахунок зрівнявся – за «синіх» забитим м'ячем відзначився Георгій Деметрадзе. Однак незабаром Олександр Хацкевич, який також вийшов на заміну, класним ударом знову вивів «білих» уперед.
У складі «синіх» на поле легендарного стадіону «Динамо» ім. Валерія Лобановського пліч-о-пліч із легендами клубу вийшов старший син Андрія Гусіна, який робить лише перші кроки у своїй футбольній кар'єрі. І незабаром його команда не лише зрівняла рахунок, але й вийшла вперед. Другий гол забив Олег Венглинський, реалізувавши вихід віч-на-віч із голкіпером.
А потім сталася довгоочікувана подія. Гол забив Андрій Шевченко, який кілька днів тому зробив покер за збірну світу, й який, напевно, проміняв би всі ті чотири голи на один, забитий на стадіоні «Динамо» ім. Валерія Лобановського в настільки пам'ятному матчі.
І все ж таки в цьому матчі, як і має бути, не було переможених, і фінальний свисток зафіксував нічийний рахунок на табло – 3:3. Забити третій м'яч «білих» цілком міг Сергій Ребров, однак не менш символічно зробив це єдиний діючий гравець нинішнього складу «Динамо», який брав участь у цьому матчі, – Олег Гусєв.
Рахунок 3:3 також символічний – кожна з команд забила по одному голу на честь кожної з легенд київського «Динамо», пам'яті яких було присвячено цей матч. Легенд, які назавжди залишаться з нами, в нашій пам'яті, в наших серцях.
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
