- Олександре, як ви себе почуваєте після травми?
- Дякую, нормально. Працюю у загальній групі з командою.
- Тобто найближчим часом ми зможемо побачити вас у грі?
- Треба буде ще витримати конкуренцію.
- Вітаємо вас із сьогоднішньою перемогою! Поділіться враженнями про гру.
- Я тільки-но приїхав зі стадіону. Безумовно, є задоволення від результату і від тієї роботи, яку всі хлопці виконали. У роздягальні панувала досить хороша атмосфера перед грою, всі були зібрані, сконцентровані. Ми налаштовувались на гру, а також виключно на позитивний результат.
- Перший гол «Динамо» можна назвати «воротарським»?
- Я думаю, все набагато простіше, ніж здається. Так, безумовно, це вважається технічною помилкою. Але варто звернути увагу, що схожий епізод був, коли м'яч випустив Олександр Рибка. Це дало мені можливість вважати, що нові м'ячі, які, грубо кажучи, ще не пройшли обкатку, знаходяться у спеціальній мастилі на зразок масла. І при мокрому газоні особливо під час першого дотику з м'ячем, він дуже слизький. Для воротаря важливо зафіксувати м'яч, відчути його.
- На даному етапі «Динамо» у фізичному плані готове краще за «Металіст»?
- Хто би що не казав, грали команди, які по класу приблизно однакові. Так, у «Металіста» на сьогоднішній день є певні труднощі, і, безумовно, це не може не позначатися на грі команди. Якщо є якась невизначеність, це завжди накладає відбиток на команду. Команду покинули кілька гравців. Що стосується нашої команди - ми були надмотивовані, тому що негативний результат цього матчу відкидав би нас від чемпіонської гонки.
- І все ж за втраченими очками «Динамо» поступається на п'ять пунктів і «Шахтарю», і «Дніпру». Наскільки важко динамівцям буде вклинитися у цю чемпіонську гонку?
- Життя навчило мене ніколи не розставляти акценти стратегічно. Треба рухатись від гри до гри, Результат кожного матчу має для нас величезне значення. І нам потрібно на кожну гру виходити з максимальною віддачею. А далі ми подивимося на результати наших конкурентів. Але все залежить від нас, від того, як ми будемо віддаватися в кожній грі, і який буде результат у кожній грі.
- Але ж має бути турнірна стратегія. Хіба можна весь час налаштовуватися виключно на кожен наступний поєдинок?
- Чому ні? Навіть треба. Згадайте відбірковий цикл чемпіонату світу 2006 року. Наша команда зіграла шість матчів «на нуль». Ми виходили на кожну гру, знаючи, що нам потрібен результат, потрібна перемога. Ми не думали про те, що за теорією ймовірності ми можемо якийсь матч програти або зіграти внічию. Нас не влаштовував жоден результат окрім перемоги. Ось з яким настроєм ми виходили на поле. Так повинно бути завжди: найважливіша гра - це наступна. Ту гру, яка залишилася за спиною, треба проаналізувати, зробити висновки і рухатись далі вперед.
- Які очікування від найближчої гри з «Карпатами»?
- Ігри у Львові завжди проходять дуже цікаво, і за напруженням, і за пристрастю на футбольному полі, і за результатами. Завжди приємно грати проти суперника, який добре налаштований – це дає додаткову мотивацію. У будь-якому разі, виходячи на полі, гравець повинен ставитися з повагою до суперника, але при цьому максимально використовувати ті тренерські напрацювання, які команда практикує у тренувальному процесі. Думаю, що в цьому компоненті у нас є перевага, і ми постараємося його реалізувати.
- Оцініть із воротарської точки зору епізод з травмою Олега Гусєва.
- Я дійсно давно граю і тренуюся з Бойком, я знаю його манеру дій, знаю, як він грає. І я з упевненістю відсотків на 99,9 можу сказати, що в його діях злого умислу не було.
Це другий епізод на моїй пам'яті, коли воротар зіграв так грубо, жорстко. Перший епізод – це Шумахер – Баттістон у далекому 1982-му році. Тепер от ситуація з Денисом. Але давайте згадаємо й інші історії – Перхун, Петр Чех. Нещодавно був випадок у чемпіонаті України, коли воротарю Махновському наклали 21 шов. У мене також була подібна історія у 2005-му році. Давайте подивимося на загальну картину: ситуація примушує воротаря діяти таким чином, щоб убезпечити себе на футбольному полі.
Коли йде лобове зіткнення, воротар зобов'язаний себе страхувати. Тому що коли гравець бореться головою, руки він виставляє на рівні тулуба, а воротар викидає руки вгору і отримує удари в живіт, по печінці, по нирках – куди завгодно. Його єдина зброя – захист коліном. Якщо говорити конкретно про цей епізод, я вважаю, що навмисної гри тут не було, але зіткнення тільки на совісті Дениса Бойка, тому що він міг його уникнути. Він міг не виставляти в даному випадку коліно, тому що не було лобового зіткнення. Але тут все залежить від швидкості реакції, сприйняття, прийняття рішення.
В даному випадку особисто моя думка – жовта картка та одинадцятиметровий удар. Знову-таки, багато було суперечок з приводу цього епізоду серед суддів. Кожен арбітр трактує епізод так, як вважає за потрібне. У суддів на сьогоднішній день багато повноважень. Цілком можливо, що після цього матчу суддівський корпус розібрав цей інцидент і дав вказівки, що подібного роду дії вважаються неприйнятними і повинні бути покарані вільним ударом. До нас ця інформація не доходить, це все обговорюється в закритому приміщенні, вариться у своєму суддівському котлі.
З приводу Бойко я сказав. Між іншим, після гри Денис мені зателефонував. Він хотів дізнатися мою думку щодо інциденту. Я йому сказав те ж саме, що і зараз вам у студії. Вважаю, що він – єдиний, на кому лежить провина в цьому епізоді, бо Олег зіткнення уникнути не міг. Денис прийняв таке рішення, оскільки не зорієнтувався, але умисних дій я не бачу. Тому що знаю, як він грає, тренується та працює.
