З ювілеєм іменинника привітав його перший тренер Олександр Шпаков, а також згадав про те, яким був Андрій Миколайович у дитинстві:
- У нього був своєрідний характер: твердий, непоступливий і разом із тим старанний. Не любив програвати, в яку гру не грав би, у чому б не брав участь, а якщо так траплялося, завжди вимагав реваншу. Це свідчить про лідерські якості. Що стосується поведінки, були моменти, коли він відрізнявся неуважністю й забудькуватістю: міг переплутати час та місце проведення тренувань, а іноді й ігор, бувало, приїжджав не на той стадіон. Але ми з його мамою виправили цю рису: з'ясовували, з якої причини він не з'явився на занятті або на матчі, й побороли цю якість. Тим паче, вони у мене вели спортивні щоденники, де записували свої враження про власну гру, про матчі першої команди «Динамо», збірної. А також важливу інформацію, якщо хтось щось забував. У деяких хлопців вони збереглися досі, зокрема, я бачив його у В'ячеслава Кернозенко, він якось приносив показати, також у інших хлопців. Не знаю, чи залишився такий щоденник у Андрія.
Оскільки Андрій вступив на тренерську посаду, бажаю, щоб його кар'єра на цьому терені була такою ж успішною, яскравою й світлою, як і футбольна. Йому виповнилося 40, а мені в цьому році – 70, більше того, незабаром виповниться 40 років з того часу, як я працюю в «Динамо». У нього 40 років життя, а в мене 40 років роботи – дуже символічно.
До речі, нещодавно порився вдома в документах та знайшов першу заяву Андрія на жовтому, вицвілому від часу аркуші про зарахування в юні динамівці та його картку цієї профспілкової організації з першим автографом. Це був квітень 1986 року, Андрію 9 років. А ще у кожного були книжечки, на які ми клеїли трикопієчні марки за кожен квартал навчання.
* фото О.Задерновський
Copyright © FC Dynamo Kyiv