У черговому турі першості першої ліги підопічним Андрія Гусіна протистояв лідер турнірної таблиці – «Говерла-Закарпаття». Суперник після шістьох турів ішов без втрат, набравши максимальну кількість очок. Утім, «Динамо-2» не збиралося переривати свою переможну серію, але цього разу успіх супроводив гостей.
Матч вийшов непоступливим і безкомпромісним. Звично активний в останніх матчах Володимир Коваль і цього разу чинив проблеми захисту суперника, але він впорався. Самі ж гості погрожували воротам Рудько переважно з дальньої відстані, але кіпер пильності не втрачав. Одного разу на подачу з кутового підключився високий захисник Єлисеєв, пробивши головою доволі небезпечно, але трохи невлучно. В цілому, гра проходила в коректній боротьбі. Матч обслуговувала жінка-арбітр, футболісти обох команд намагалися діяти в рамках правил, мало сперечалися. Але не забували і про свою головну мету: в одній з атак Міщенко отримав м’яча на правому фланзі, перевів його на протилежний край поля, де Єлисеєв відкотив під удар Трухіну, і той спрямував м’яча прямо в кут воріт. Тут же наша команда отримала можливість відігратися: після навісу Адаменка з флангу Коваль бив головою, але успіх від нього відвернувся.
Після перерви динамівці продовжили атакувати. Навіси на дальню стійку намагалися замкнути Суарес та Коваль – обидва рази невлучно. Було помітно, що перевершити доросліших і досвідченіших ужгородців, які націлилися на вихід до Прем’єр-ліги, молодим динамівцям непросто. Тим не менш, не чекали лиха, коли Печенкін змістився до центру і пробив по воротах. Здавалося, м’яч мав стати легкою здобиччю Рудька, але чи то динамівському воротарю сонце світило в очі, чи то гравці команд закривали огляд, від його рук м’яч залетів до сітки. Виправити положення намагався Макаренко, вирішившись на удар майже з 40 метрів – воротар хоч і важко, але накрив м’яча в куті. Наприкінці матчу, коли сили закінчувалися, гра трохи заспокоїлася. Заміни Андрія Гусіна внесли певну свіжість, але не більше того.
Андрій Гусін, старший тренер «Динамо-2»:
- На мій погляд, із нашого боку гра була доволі непоганою. Впродовж більшої частини матчу ми грали добре. В мене немає великих претензій до оборони, попри те, що ми пропустили два м’ячі. Все ж таки, суперник лише тричі пробив по воротах. Для них це велике щастя, гадаю, з такою грою, хоча на сьогодні вони лідери першої ліги, у Прем’єр-лізі їм буде важко. Нам, передусім, не вистачило чотирьох футболістів, які відсутні з різних причин, а тими виконавцями, які є на лавці запасних, ми не можемо підсилити гру, тому втрачаємо швидкість. Це показав другий тайм, тридцять хвилин якого ми грали дуже добре, а в останні хвилин п’ятнадцять трохи здали. «Закарпаття» нічим не здивувало, вони катають м’яча без просування вперед. Утім, гру своєї команди має оцінювати її тренер. Свою роль зіграла й помилка воротаря в другому пропущеному м’ячі, який багато чого зумовив. На жаль, у нас є проблема на останньому рубежі. Якщо в деяких із восьми м’ячів, які ми пропустили після трьох поразок, були помилки Кичака, то тепер це помилки Рудька. Ще будемо працювати над реалізацією моментів, все ж таки ми дуже залежимо від певної групи людей. Коли їх немає, для нас це проблема. Наприклад, у «Закарпаття» лавка запасних довша, їх заміни мобільніші й досвідченіші, тому вони поліпшили контроль м’яча та грали по рахунку. Загрожувати воротам суперника можна було чи після флангових передач, чи після ударів здалеку. Ми це й намагалися робити. Не всі удари були влучними, але за їхньою кількістю ми переграли суперника. Що стосується Морозенка, він поки не готовий, у нього проблеми з формою, яку потрібно набирати. Можливо, в найближчому матчі він також не зіграє.
Олександр Севидов, головний тренер «Говерли-Закарпаття»:
- Була важка гра. Буквально вчора казав хлопцям, що я один із небагатьох в Україні, хто називає «Динамо» великим клубом із чудовою школою. Сьогодні на полі ми побачили хороших хлопців. Можливо, не зовсім коректно називати їх «золотою молоддю», але це справді так. Багато хлопців – «збірники» своїх вікових груп, тому нам важко далася гра. Ми нервували, й заспокоїлися лише після другого забитого м’яча, коли зрозуміли, що гра зроблена. У роздягальні я привітав своїх підопічних. Для нас настають такі часи, коли кожна гра – як останній бій. Але тільки таким чином здобувається результат. Імовірно, сьогодні вдалося перемогти за рахунок трохи більшого бажання заробити ці три очки. Для «Динамо-2» кожна гра, як іспит на зрілість, вони покращують свою майстерність та зростають, а для нас турнірні очки вкрай важливі. В порівнянні з нашим попереднім матчем у червні, «Динамо-2» стало організованішим, але, в порівнянні з попередньою грою, в нас з’явилася швидкість, а вона, як відомо, один із вирішальних чинників у футболі. Тому ми можемо на рівних змагатися з молодими та швидкими футболістами «Динамо-2». Завдяки цьому і вдалося перемогти.
Перша ліга. 7-й тур
«Динамо-2» – «Говерла-Закарпаття» – 0:2 (0:1)
«Динамо-2»: Рудько, Бутенін, Новак, Макаренко, Дієго Суарес (Фостяк, 70), Гриппа (Шевчук, 78), В.Коваль, Сухоцький, Адаменко (Кушніров, 74), Рижук, Прокипчук (Єрмаченко, 65).
«Говерла-Закарпаття»: Надь, Єлисеєв, Райчевич, Мелікян, Нудний (Невуче, 60), Гибалюк, Щедраков, Трухін, Кучеренко (Свиридов, 73), Міщенко (Тришович, 83), Малин (Печенкін, 46).
Голи: Трухін (38), Печенкін (63).
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
