До очної зустрічі кияни та москвичі підходили в статусі лідерів чемпіонату, набравши однакову кількість очок, при цьому «Динамо» провело на гру менше. Компанію їм склало тбіліське «Динамо», яке також набрало 16 балів, а «Дніпро» відставав всього на один пункт.
Крім турнірній конкуренції, протистояння київського «Динамо» і московського «Спартака» підігрівалося одвічною боротьбою футбольних столиць, суперництвом тренерських ідей і принципів Валерія Лобановського та Костянтина Бескова. Роком раніше спартаківці вивезли з Києва перемогу з рахунком 3:0, але в порівнянні з тим поєдинком «Динамо» істотно оновилося - у складі з'явилося п'ять нових виконавців.
Тому не дивно, що перед матчем біля Республіканського стадіону вболівальники намагалися розшукати зайвий квиток, а трибуни арени в той вечір були переповнені та вмістили близько 100 тисяч любителів футболу. Востаннє порівнянний аншлаг збирався на Республіканському ще в 1977-му, на півфінальному матчі Кубка чемпіонів проти менхенгладбахської «Боруссії».
Порадувати своїх уболівальників киянам вдалося вже на 12-й хвилині, коли під час однієї з швидких атак Олег Бєланов, прийнявши в центрі флангову передачу Івана Яремчука, у дотик відправив м'яч під поперечину.
Після пропущеного м'яча спартаківці перехопили ініціативу та створили шанс зрівняти рахунок. На 27-й хвилині Гаврилов прострілив уздовж воріт із лівого флангу, але Морозов не зміг замкнути передачу, не потрапивши по м'ячу. Крім того, небезпечні удари наносили Родіонов і Сочнов.
Однак динамівці використовували кожну можливість, щоб вийти в контратаку, і вже на старті другого тайму подвоїли свою перевагу. На 51-й хвилині Анатолій Дем'яненко заробив стандарт біля бокової лінії штрафного майданчика, подачу звідки головою замкнув Бєланов, який вискочив із-за спин захисників. Цей гол одного з новобранців київського «Динамо» увійшов до історичного літопису клубу, ставши 2000-м забитим м'ячем «біло-синіх» за всю історію виступів у чемпіонатах СРСР.
Фінальна частина зустрічі пройшла під контролем динамівців, які могли перемогти і з більшим рахунком. На побачення з Рінатом Дасаєвим виходили Олег Бєланов і Анатолій Дем'яненко, момент мав і Олег Блохін.
«Ми знали, що на сьогоднішній день спартаківці поступаються нашим гравцям в якості функціональної підготовки, - підбив підсумки поєдинку Валерій Лобановський. - План на гру передбачав цю перевагу збільшити. Відмовившись від персональної опіки лідерів спартаківської атаки, ми свідомо дали суперникам можливість розігрувати в центрі поля багатоходові комбінації, а свої проблеми оборони прагнули вирішити колективною грою. У першому таймі не все виходило, оборона була нечіткою. Нервували наші молоді гравці, адже репутація «Спартака» висока. Але на другий тайм москвичів «не вистачило», як ми і припускали».
На фініші сезону київське «Динамо» завоювало золоті медалі чемпіонату СРСР, випередивши московський «Спартак» на два залікових пункти.
Чемпіонат СРСР-1985. 13-й тур
«Динамо» (Київ) - «Спартак» (Москва) - 2:0 (1:0)
28.05.1985. Київ, Республіканський стадіон. 100 000 глядачів
«Динамо»: Михайлов, Безсонов, Балтача, Яремчук, Дем'яненко, Рац, О.Кузнєцов, Баль, Заваров (Михайличенко, 87), Бєланов (Євсєєв, 85), Блохін.
«Спартак»: Дасаєв, Сочнов, Б.Кузнєцов, Каюмов (Новіков, 55), Бубнов, Рудаков, Є.Кузнєцов, Морозов, Гаврилов (Капустін, 67), Черенков, Родіонов.
Голи: Бєланов (12, 51).
